Малосолений лосось на 3 різні способи + кілька ідей як ризикований бонус

Я недавно вже писала про “лосось гравлакс” і обіцяла, що продовжу цю тему. І ось, продовжую, бо малосолений лосось справді дуже проста і вдячна страва для експериментів.

Гравлакс – як смачно “поховати” червону рибку

Отже, крім ось цього способу з помаранчевою цедрою та ялівцем, я зробила ще три інші.

Ото знахабніла, рибу червону переводить на експерименти, подумаєте ви, і троха матимете рацію. Але троха нє, я не знахабніла, я просто “дорвалася нарешті” 🙂

Спосіб 1. Лосось в кроповій перинці.

Взагалі-то, зелень кропу це класичний додаток до лосося гравлакс.

Все просто:
1) кріп помити, витрусити зайву воду або просушити рушничком (води нам не треба, бо кріп вміє швидко ослизати коли вода є!) і дрібно порізати.
2) Підготувати соляноцукрову суміш в пропорції 2 : 1, додати трішки грубозмеленого чорного перцю, змішати з кропом і цією сумішшю натерти нашу рибку, а скоріше обкласти її перинкою, але досить густо і щільно. Зверху скропити горілкою (вистарчить 25 мл) і соком з чвертки цитринки.
3) поставити догори шкірою в лоток і в холодильник на годин 8-10, щоб аромати кропу ввібралися в риб*яче тіло і сама рибка ледь присолилася.
4) після цього кропову перинку я зібрала з поверхні і викинула, а рибку вже можна пробувати – наприклад, порізати і спожерти з чорним хлібчиком. А решта риби намазала свіжою соляно-цукрово-кроповою сумішшю (все як в пп 1-2) але без горілки, знову покрила рибу і поставила в холодильник, використовуючи за потребою. Раз не день перевертала то догори шкіркою, то донизу.

Я не можу пояснити докладно, чому я замінила кропову перинку в процесі, тому скажу просто “мені просто так інтуітивно захотілося” 🙂 В своє виправдання можу сказати, що рибка трималася довго, добре, кріп не темнів і було дуже смачно.

Спосіб 2. Лосось в чорному перці і цукрі мусковадо. З кальвадосом.

Цей спосіб годиться як для свіжої рибки, так і для доправляння вже слабосоленої, різниця буде тільки в кількості солі і цукру, що ми додаватимемо (для сирої додаємо більше, і витримуємо трошка довше). Про

Отже:

1) прогріті на сухій пательні горошки чорного перцю і грубу морську сіль розтерла в ступці, але не в порох.
2) темний цукор мусковадо змішати з сіллю і перцем, додати пів келішка кальвадосу (можна також коньяк), вимішати
3) натерти рибку сумішшю.

Традиційно – в миску, шкіркою догори, в холодильник годин 5-6-7 🙂 я таку рибку можу їсти вже годин за 5, а ви дивіться на свій смак і розсуд 🙂

Спосіб 3. Лосось в гранатовому соці

Цей лосось вийшов цілком інакшим на смак і на текстуру – щільніший за рахунок кислоти, квасненький, добрий. Фактично, це єдиний з усіх способів, де засолювання відбувається в рідині, та й кислоти більше. Засолювання чи маринування? От не знаю 🙂

З 2х солодких гранатів витиснула сік (вийшло десь 250+ мл), додала чубату ложку солі, ложечку цукру, залила лосось і в холодильник на 2 доби (так вийшло, бо перші 2 доби я пробувала попередні переписи, і про гранатовий забула).

А тепер ризиковані бонуси 🙂 Ризиковані, бо вони в мене в голові наразі як ідеї, але я ще їх не пробувала, чекаю наступного лосося.

  1. Кортить мені обмазати заздалегіть слабосоленого лосося медово-мандариновою сумішшю, на 2-3 день – обтерти і зробити якусь канапку з ним і смаженим сезамом. А замість масла на хліб мазьнути тахінної пасти.
  2. Замість кропу взяти трошка присмажене насіння кропу.
  3. Зробити “зелену олію” з стеблової селери, кропу і петрушки і залити нею слабосолений лосось.
  4. Ну, класично – в буряковому соці. Але не в соці, а в витриманому буряковому квасі. А ще з медом! Може бути цікаво..
  5. Зробити до вже готового лосося (без нічого, лише сіль-цукор) селерово ванільне масло. І якось його цікаво тойвот…

Ну, таке 🙂 довго писала, трошка наплутала, але може хтось скористається 🙂

Коментарі

коментар