Айвар з печених перців

Щоразу, коли хтось з колєгів вертається з Балкан, я вимагаю в них “податок” у вигляді слоїчка айвару, пляшечки траваріци, коробочки каймаку. Але цього року щось ніхто не спішиться їхати, каймак я навчилася робити вже давно, а отже – час на айвар.

Айвар (ajvar) це соус з печених перців; якщо додати баклажанів – вийде малідзано , а якщо помідорів – пинџур. Яйвар може бути лагідним, пікантним і лютим – залежно від кількості гострого перцю, який ви додасте.

Назва походить від турецького слова havyar – кав’яр, ікра. І, як завжди це буває з чимось добрим – за право називатися батьківщиною айвару боряться Сербія, Македонія, Словенія і Болгарія. В цьому місці я можу лише хитро підморгнути, бо для мене найліпший айвар – македонський, а від учора – ще й мій.

Добре, до справи, бо перці якраз в самім соці і досить дешеві.

2,5 кг перцю – гарного, товстошкірого, ароматного
2 гострих перці
2 головки часнику
1 цибулина
5 ст. л. – оцту спиртового або яблучного
1 чубата чайна ложка солі
2 ст. ложки цукру
6-7 ст. ложок олії оливкової
цинамон на кінець ножа

Перці потрібно спекти – вистелити бритванку пергаментом або фольгою, руру розігріти до 240*С і на середньому рівні пекти перці, час від часу перевертаючи з боку на бік. Бочки перцю мають почорніти. В мене це зайняло десь до години часу, може трошки менше.

Спечені перці скласти в миску, накрити фольгою чи покришкою і дати постояти і “запаритися” десь 30 хв.

Тим часом почистити часник, і двічі перепустити через чавилку. щоб був максимально пюрований. Цибулю дрібнесенько порізати і підсмажити до прозорості на олії.

Коли перець трохи вистиг потрібно його почистити від шкірки і насінин. Увесь сік з нутрощів перцю зібрати в миску.

Почищений перець можна посікти ножем, а можна збити блендером, але не до абсолютної однорідности – мені подобається щоб були дрібні шматочки.

Перцеве пюре вилити в банячок, додати перцевий сік, часник, цибулю, оцет, сіль, цукор, цинамон і олію, і варити при постійному помішуванні десь 20-30 хв.

Кількості оцту, солі, цукру, часнику і тп – пробуйте на свій смак.

Якщо ви хочете законсервувати айвар на зиму, то рецепт треба трохи видозмінити. По перше, забрати з нього часник, бо він не покращує зберігабельної здатності “закруток”. По друге – використовуйте соняшникову олію, а не оливкову, бо оливкова може загірчити після зберігання. По третє – оцет для консервації беріть спиртовий, не яблучний. Також, варіть айвар до години часу, постійно помішуючи. Очевидно – наливайте киплячий айвар у простерилізовані слоїчки, прикрийте простерилізованими покришками і прогрійте в гарячій (100*С) рурі ще хв. 10. Після цього докрутіть покришки, переверніть, накрийте рушником чи коциком і хай вистигає.