Цього перепису я мабуть і не писала би (бо дуже вже очевидний), якби не дві причини – звичка фотографувати те, що готую, і любов до всього начиненого. Начинені перці це щось настільки просте і звичне, що, здавалося б, ну що там придумаєш нового. Але ці вдалися дуже смачно, тому розкажу.
По перше, перець – зараз на базарі дивні дива: перець “білозірка”, ось цей зелений, власне, що на знимці, – великий, гарний, соковитий, коштує +- 25 гривень кільо (а кільо перцю це багато!). А гарний, але ще несмачний червоний – 80. Подуріли чисто!
Але це якраз добра причина, щоб купити “білозірку” і зробити начинені перці. Чим? В мене є кілька улюблених варіантів:
- Сирий риж троха обсмажити в олії, додати туди порізану цибулю, потерту моркву, разом все обсмажити, посолити-поперчити, залити окропом на 2 пальці вище і зварити аль денте. Вистудити, додати фаршу, зеленини, доправити приправами.
- Те ж саме, що 1, але фаршу не додавати, просто збільшити кількість моркви і цибулі, і зробити перці пісними.
- Риж замінити на булгур, який зварити майже до готового. Додати окремо приготовану засмажку з цибулі, моркви і стеблової селери. До булгуру просто ідеально пасує баранячий фарш. Не забути вдусити зубчик часнику, заправити кумином. Оце власне ті, що на знимці 🙂
- Риж або булгур і засмажка з цибулі і грибів (будь яких, фактично).
Ну, і так далі. Чим добра ця страва – жодних обмежень в начинюванні. З м*ясом чи без, приправи на смак, гостріші чи делікатніші. Начинені перці це завжди добре.
Тепер далі – чим заливати? Можна зробити дуже порядну заливу з свіжих знешкурених помідорів, цибульки, часничку і приправ (або взяти pelati з бляшанки і заправити на смак). Можна зробити щось сметанно-помідорове. Коли під руками нічого нема – заливаю підкисленою і підсоленою водою, теж не зле. Чим би я не заливала – завжди в гусятницю додаю зеленину петрушки-кропу-любистку, базиліку, кілька зубчиків часнику. Якщо планую заливку використовувати як соус – доправляю спеціями, особливо люблю додати чогось гострого, срірачу або табаско, трошечки.
До речі, я стараюся не варити перці, а лише пекти в рурі, нагрівання зусібіч, делікатне кипіння – і в результаті перці гарно тримаються купи, ціленькі, і бомбічні.
