Найважче писати про очевидні страви. Такі, де навіть рецепту толком немає, а просто ідея чи напрямок. От гречаники і морквяники власне такого типу.
Я їх готую або коли з захланності купила добрий фарш, або коли лишилася гречка, яка вже “не лізе”, або коли організм відчуває потребу в чомусь смаженому, але треба відмазку що то не таке вже й не корисне.
Отож, 2 майже одинакові за принципом але цілком різні за смаком страви – гречаники і морквяники.
Гречаники
Гречаники, взагалі, досить давня і традиційна страва. Очевидно, що змішування м’яса з гречкою робилося для того, щоб “збільшити” кількість м’яса. Тим більше що гречка дуже гарно перебирає на себе м’ясний смак.
Я люблю приправляти герчаники чорним перцем і коріандром, дуже мені смакує така комбінація.
Отож:
півкіля м’ясного фаршу – не має значення з якого м’яса
звареної зимної гречки +- така ж об’ємна кількість, як фаршу
2 великі цибулі
2 яйця
сіль, чорний перець, коріандр
мука для обтачування (*)
олія для смаження
Цибулю порізала в дрібну костку і підсмажила на олії, вистудила. Вимішала фарш, гречку, цибулю, яйця і спеції. Якщо суміш надто рідка – додаю ложку манки або панірувальних сухарів і дати 15 хв постояти.
Формую гречаники, обтачую в муці і смажу з двох сторін. Посмажені гречаники я складаю на бритванку в 1 шар, підливаю трошка гарячої води і ставлю в гарячу руру хвилин на 15, щоб пропарилися.
Можна також допікати гречаники на грибовій мачанці. Тоді робиться так – готову грибову мачанку, яку робимо трошка рідшою, ніж треба, виливаємо в форму, зверху кладемо гречаники, закриваємо фольгою і теж в руру на 10-15 хв.
Але я люблю гречаники окремо а грибову мачанку. І з вареною бараболькою гам-ням-ням!
А ще є кілька фантастичний переписів гречаників – з печінки, з риб’ячого фаршу, овочевих пісних. Але всьому свій час.
Морквяники
Все майже так само, як з гречаниками, але заправляю я їх зовсім інакше, а ще й запихаю в них по чорносливці. Смакота!
півкіля м’ясного фаршу
терта на дрібній терці морква +- така ж об’ємна кількість, як фаршу
2 зубці часнику
2 яйця
3 ложки січених горіхів
чорносливки
сіль, чорний перець, суха м’ята
мука для обтачування (*)
олія для смаження
Для морквяників варто взяти трошка жирніший фарш або, якщо фарш пісний – додати 1-2 ложки олії. Бо в гречаниках ми маємо на олії засмажену цибульку, яка додає соковитості. а тут треба трошка товщу.
Змішала фарш, моркву, горіхи, видушений часник, яйця, спеції. При потребі, якщо зарідке – додаю ложку манки. Формую круглі морквяники, в середину кожного впихаю чорносливку. Я це роблю кільцем суто для стандартизації розміру. Обтачую в муці і смажу. І теж їх треба допарити трошка на воді в рурі, щоб були соковитіші.
До морквяників мені найбільше пасує сос з йогурту. часнику і м’яти.
(*) Обтачувати їх можна і в сухарях, просто саме зараз в мене їх не було під рукою.
