Давно я так не гальмувала з “підсумковими текстами” і виконанням обіцянок, але маю маленьке виправдання – втікла у щось на зразок відпустки, щоб нарешті попрацювати. Але совість то страшна річ, загризла мене наніц. Бо ж багатьом пообіцяла, що після фестивалю опублікую перепис за яким ми цього разу готували “Львівські скальки”. Втім, про все по порядку.
Після минулого, не побоюся цього слова, тріумфу скальок на СтрітФуді, ми вирішили, що треба його, тріумф, підкріпити. Бо а раптом нам здалося, і то ніякий не тріумф а так, просто слава? 😉 Тому 28, 29 і 30 вересня ми вийшли в світ другий раз, на CraftBeef&Vinyl фест.
Цього разу перепис був цілком інакшим, інспірованим не Ольгою Франко, а іншою цікавою постаттю – Катериною Десницькою, дружиною принца Сіаму. Це взагалі дуже захоплююча і романтична історія, хто не чув – загугліть “принцеса Сіаму Катерина”, направду цікаво.
Так отож, коли ми пробували кілька нових смаків скальок, мені згадалася історія про Катерину, і вирішили – готуємо галицько-волинсько-сіамські скальки.
Перепис простий: багато велетенських скальок, ароматні традиційні для сіамської (властиво, тепер вже тайської) кухні компоненти, трошки історії і трошки фантазії, це все перемішати, довести в казані до кипіння, їсти з задоволенням.
А тепер детальніше, традиційно в пропорції на 2 кіля, щоби наїстися:
Скальки заморожені – 2 кіля
Часник – 1 головка
Цибуля біла, солодка “ріпка” або “шальотка” – 2 середні цибулини
Імбир – 4 см корінця
Перець чилі – 1\3 середньої перчинки
Масло – 50 г
Олія оливкова – 30 г
Пиво (*) – 300-400-500 мл
Кокосове молоко – 300 мл
Карі – 1 чубата ложка
Сіль
Зеленина кінзи посічена
Попкорн (**)
В казанку гріємо масло і олію. Додаємо порізану дрібно цибульку, часник, імбир і перець чилі. Як трішки прогріються (до 5 хвилин) – додаємо кокосове молоко, карі, трошки солі. Перемішуємо. Додаємо скальки. Обережно перемішуємо. Закриваємо покришкою, чекаємо поки всі скальки розморозяться і повідкриваються. Вливаємо пиво. Доводимо все до кипіння.
Далі, традиційний таємний ритуал: всипаємо посічену кінзу, накриваємо казанок покришкою і струшуємо кілька разів, щоб магія перемішалася.
Всьо, їмо!
З “додаткових фестивальних бонусів” в нас було таке:
(*) “Таємний ламбік” від ПравдаBeerTheatre яким нас люб’язно почастував Юрко Заставний. Чому “таємний” – бо ви його не знайдете в продажу. Втім, його таємничість лише додавала винятковості нашим скалькам. Коли будете готувати скальки за цим переписом, можете замінити його на будь який інший ламбік, або, зрештою, на біле сухе. Кількість пива регулюйте на свій смак.
(**) Неймовірний солоний попкорн “Веселі баранці”, який ми додавали зверху до кожної порції. Для чого? По-перше, це гарно 🙂 По-друге, великим ящиком попкорну нас напередодні почастував його виробник Костя, а за сумісництвом – Льолін товариш дитинства. Тому ми поділилися зі всіма гостями “Скальок”. Ну і по-третє, з попкорном веселіше спостерігати за навколишнім світом 🙂
Ще за проханнями гостей, ми додавали вареної кукурудзи. Тому на знимках вона є, але в переписі не обов’язкова.
Знимку принцеси Сіаму поцупила ось тут.
До речі, що прикро, інформація про Катерину Десницьку дуже часто вигулькує як russian princess of Siam. Але ну яка ж вона руссіан, я вас прошу…
