Яринова зупа з пульпетами, а також невеличка зупна рестроспектива

Якщо ви любите зупи так, як я – спробуйте цю.

Я маю певну пасію до зуп, особливо взимку, особливо коли зупи варені на коріннях. Ця яринова зупа з пульпетами (фрикадельками) – якраз така, як я люблю – з одного боку легенька, а з другого боку – печінкові пульпети додають їй поживності.

Базовий перепис – з лютневого меню Дарії Цвєк. Я цю зупку готувала для фотографій, і ми потім з залюбки її з’їли.

Зупа: 2 л води, морква, цибуля, петрушка, пастернак, шматок селери, шматок келю (савойської капусти), шматок калярепи (кольрабі), 50 г масла, сіль, 1 ложечка муки.

Для пульпет: куряча або гусяча печінка (200 грам буде достатньо), яйце, 50 г вершкового масла, 5 ст. ложок мелених сухарів із булки, цибуля, сіль, перець.
Овочі почистити, помити, залити 2 л води і зварити. Тоді заправити маслом, розтертим з мукою, посолити.

Пульпети приготувати так: дрібно посічену цибулю потушкувати на маслі або олії до прозорості, тоді додавати вимочену в молоці печінку, нарізану на частинки, і тушкувати, не солити, поки не зм’якне. Після того змолоти її на м’ясорубці або блендером, вимішати з яйцем, сухарями, посолити і поперчити. З приготованої маси сформувати невеликі кульки, обкачати їх у муці, зварити в підсоленому окропі або обсмажити в невеликій кількості олії. Перед подачею на стіл розкласти фрикадельки на тарелі і залити овочевою юшкою. Зверху посипати зелениною петрушки і поперчити. Можна додати в кожен таріль по шматочку масла або ложці сметани.

Тепер трошки моєї традиційної балаканини, бо не можу ж я так просто написати перепис і все 🙂

Спочатку про цю зупку. Насамперед, я рідко варю зупи з пульпетами – сама не знаю чому, не дуже люблю смак “сирого вареного м’яса”, як в пельменях. Тут ж мене заінтригувало те, що пульпети з печінки, а отже, це вже цікаво.

Я брала курячу печінку – гусяча не трапилася. Пульпети робилися просто, тільки наступного разу я додам більше приправок – перцю і можливо чогось пахучого, на зразок чебрецю. Взагалі, зупка дуже смакувала – легенька гірчинка печінки на фоні овочевої зупки – те що треба!

І наприкінці – в межах моєї оди зупам в принципі – хочу нагадати вам кілька дуже смачних зуп, які варто приготувати поки зима:

  • Цитринова зупка – поживна, на телятині, одна з моїх улюблених;
  • Помідорова зупа – класика львівської кухні. Поки зима і свіжих помідорів нема – можна зварити або з доброї помідорової пасти, або знайти в “італійській крамничці” пушку Polpa di pomodoro – це помідори в помідоровому соці, дуже смачні до речі;
  • Кминкова зупа – ще одна класична зупка, знаю, що багатьом читачам вона подобається;
  • Гарбузова зупа-пюре – гарбузів і на базарі і в супермаркетах ще купа, і дуже раджу зварити цю зупку – для зими суперово, поживно, смачно.
  • Яринова зупа з ляним тістом – взагалі-то дуже літня зупка, але взимку із заморожених овочів зварити її теж дуже вартує – таке собі “трошки сонця в холодній воді”

А ще ж є солодкі зупи – ябчанка, зупка з рабарбару, суницівка – але то іншим разом, коли буде ближче до сезону.