Ось вам ідея на пікніковий вікенд – Patlıcan kebap (на мій лад) з грильованими овочами і спроба Adana Kebap.
Я дуже люблю думати про їжу і про те, як відтворити смак страви, читати переписи, порівнювати їхні варіанти… Це щось, як гастрономічна ностальгія і бюджетна подорож у часі.
Цього разу ми згадували Стамбул і маленький kebap salonu на задвірках Ґрандбазару. Там пахло так, що насититися можна було самим повітрям! З порога нас почастували щойно спеченим шалено смачним лахмаджуном (це щось, як турецька піца). Але прийшли ми заради патлиджан кебапу, про який нам розповідав колєґа турок.
Кебап з баклажаном робиться досить просто. Звісно, ідеально робити його на вуглях, але ми робили в брайтрурі з грилем і вдалося дуже добре.
Відразу невеликі ремарки щодо фаршу. Книжка пише, що має бути баранина\ягнятина з яловичиною. Ми взяли пів на пів яловичину і нежирну свинину. Турки свинини не їдять, але для нашої quasi una fantasia – цілком добре. Також, в класичний баклажановий кебап не додають горіхів. Але мені подобається, як смакують стамбульські кюфте з горіхами, тому ми вирішили дати горіхів і сюди – це дуже смачно.
Мясо добре змололи і фарш заправили. Із спецій я використала турецький перець Urfa biber (Isot), імбирний порошок, сіль, кілька зубчиків часнику, багато посіченої зелені (петрушка, кінза, базилік), трохи оливкової олії. Додали горіхи, дуже добре вимішали і лишили відпочити.
Далі – баклажани. Вони мають бути молоденькі і продовгастої форми. Їх потрібно нарізати кружальцями ~2-3 см. Солити не потрібно. Хоча є варіант, коли баклажановий кебап запікається в формі під помідоровим сосом – для цього варіанту баклажани вимочують в соленій воді і відтискають.
З фаршу сформували котлетки і нанизали на шпажки, чергуючи з баклажаном. Всю цю конструкцію треба щільно притискати між собою, щоб в процесі запікання трималося купи.
Бритванку вистелили фольгою і розклали шпажки між бортиками, скропили трохи олійкою і поставила в добре нагріту руру на середню поличку. З кожної сторони кебаби пеклися хв по 10, і після того – ще хв 10 під грилем.
Тим часом підготували овочі – солодкий перець і цибулю досить грубо нарізали, розклали на бритванці, поперчили вже згадуваним турецьким перцем, посолили морською сіллю, трошка прицукрували для карамелізації, посипали платками цедри і листочками петрушки, скропили олією. На 10 хв під гриль – і все готово!
Загалом кебап дуже добре вдався. Трошки бракувало аромату диму, але тепер, коли технологія випробувана – можна вийти з цим всім і в пампаси. Чого вам наполегливо раджу, адже вихідні вже от от!
P.S. Частину фаршу я додатково заправила товченим kirmizi biber (червоний турецький гострий перець) і сформувала для проби у вигляді ковбасок, які теж нанизала на шпажки. Це попередня проба для Adana Kebap. Вийшло троха пересушено, але дуже смачно. На Adana треба м’яска маснішого, ніж було в нас.
P.P.S. Остання знимка в дописі – це якраз той стамбульський Patlıcan kebap, в пам’ять про який ми затіяли це готування. Турки зазвичай додають до кебапів багато гострого грильованого перцю. Він шалено пекучий і смачний.
