“Квакерська” вівсяна каша, з сиром, ґуавою і медом

Майже перше, що я купила в крамниці в Ню Йорку – вівсяна каша. Подумала собі: нове життя – треба почати його з чогось корисного! *

А ще ця Quaker Oats бентежила мою уяву зв’язком з “Першою українською загальнопрактичною кухнею” Ольги Франко. Бо там вона згадується принаймні двічі. І це цікаво, бо це 1929 рік, Коломия, а пані Франкова пише:

Всюди можна одержати давлену крупу т. зв. квакер. Вівсяна каша найпоживнійша зі всіх каш.

Ольга Франко

“Quaker Oats” – це перший бренд, що спеціалізувався на вівсяній крупі, започаткований 1877 року в США та був наступником створеної ще 1850 році German Mills American Cereal Company. Вибір квакера, як героя бренду, був невипадковим і символізував зразок чесності і високих моральних засад, тому його зображення було символом якості продукту і чесної ціни.

Quaker Oats

Гаразд, досить про історію. Розповім як я їм цю вівсяну кашу, бо це виявилося дуже смачно:

1 шклянка води
1/2 шклянки пластівців
масло
сіль

Воду закип’ятити, трошки підсолити, всипати пластівці, скрутити вогонь до найменшого і варити поки вся вода не вбереться (біля 10-15 хв). Ці пластівці зовсім не мають слизу, як наші українські, навіть чимось подібні на пенцак (перлову кашу). Але разом з тим – дуже добрі.

Солодких чи “каш з молоком” я не люблю, тому зазвичай намагаюся думати в несолодкому напрямку. Ось цей варіант, хоча й солодкий, але насправді – десь по середині, і добре пасує моїм смакам.

Сир англійський Wensleydale з журавлиною
1 гуава (спокійно заміняйте на грушку, а не вимахуйтеся, як це роблю я)
мед
дрібка грубої морської солі для контрасту

Вівсяна каша виходить майже нейтральною, дуже фактурною. Сир – ледь соленуватий, має дуже “умамний смак”. Гуава – дивна, насправді. Вона кваснувата, дуууже ароматна, але якогось особливого смаку я в ній не відкрила (може не надто добра, не маю з чим порівняти). Мед то все женить між собою а кристалики солі додають іскорок.

Ну, мені дуже смакувало. Буду експериментувати ще, бо в мене ціле кільо вівсянки.

* Насправді ні – бо першими я купила чіпси з горохових стручків. Дуууже корисно…