Сказати що печені баклажани з м’ятними кьофте це смачно – нахабно образити 😉 це мегасмачно, швидко, дуже просто і святково.
Я так давно не писала нічого, що на знак спокути годиться повернутися із чимось справді фантастичним. Не знаю, як ви, але між смаженим і печеним я завжди виберу печене, але от між м*ясом і овочами вибрати не зможу, бо дуже люблю і те і те, і вегетаріянки з мене не вийде. А ще я люблю переписи, де не конче слідувати букві закону, і можна собі позбочуватися залежно від настрою. Тому цей перепис з турецьким корінням – печені баклажани з м’ятними кьофте – це якраз золота середина моїх вподобань. І на ранню осінь – якраз те що треба.
Раніше я вже писала про подібну страву – Patlicani Kebap, і за принципом вони справді дуже поруч, різниця хіба в додатках до фаршу і нюансах з запіканням.
Отож, потрібно таке:
- 2-3 великі баклажани, рівненькі і молоденькі (мої були надто пузаті, про що далі)
- 800-1000 грам фаршу – в мене суміш яловичини, баранини і трохи перемеленого шпондера (шпондер це неканонічно, але соковито). Взагалі мало б бути без свинини.
- ложка сушеної м’яти
- чубата ложечка кумину
- чубата ложечка пластівців гострого червоного перцю
- пів свіжої гострої перчинки, порізаної тоненько
- кілька помідорів і цибулі
- кілька зубців часнику
- кріп, петрушка, кінза
- тоненько зрізана цедра з цитрини
- сіль
- пів шклянки айрану – це в ідеалі, але я замінила на третину шклянки 1% закваски змішаної з третиною шклянки сильноґазованої води
- 2 довгі кексові форми (якщо баклажани широкі) або кругла, якщо вузенькі. Про це далі.
Далі покроково 🙂
По перше я приготувала фарш, в який додати всі спеції, айран, видушений часник, дрібно нарізану зеленину, цедру, сіль і дуже добре вимішала.
Далі – баклажани вмила, порізала кружальцями і опустила на 10 хвилин в зимну солену воду.
Тим часом надрізала навхрест помідорчики, ошпарила, знешкурила і розрізала на чвертки, вирізаючи дупку. Цибулі дрібонько порізала (але можна і пір*ями), змішала з помідорами. Баклажани витрусила з води, і почала складати всю конструкцію..
Як я вже казала, варто брати вузенькі баклажани, тоді їх можна складати ось так (фото з нету) в круглу форму для запікання, і все гарненько поміститься і спечеться.
Але мої баклажани купилися досить поросячих габаритів, тому я взяла свої улюблені цвібакові форми і go-go-go!
Отож, складання страви до купи відбувається десь так – ложкою береться порція фаршу, з якої робиться кьофте (фактично, котлетка, про що підказує навіть подібність назви). Сформовану кьофте “приліплюємо” до плястерка баклажану, накриваємо другим плястеркам і вирівнюємо край, далі ще одну кьофте, знову баклажан і так далі на всю довжину форми. В мене з цього всього переліку продуктів вийшло 2 досить довгі бритванки з Patlıcanlı Köfte.
Далі, накрила зверху сумішшю помідорів і цибулі і поставила пектися на хвилин 40-50 при 200 градусах. Після цього одну з бритванок посипала тертим пейніром – твердим і досить гострим сиром і ще на 5 хвилин під гриль.
Подавати розрізаючи порційними шматочками з сосом, який утворився при запіканні, і печеними помідорчиками
Сказати що печені баклажани з м’ятними кюфте це смачно – нахабно образити 😉 це мегасмачно, швидко, дуже просто і святково. А ще якби до того пригрильованої паприки…. мммм…. Соковитий пряний фарш перекладений баклажановими плястерками, добре відчутна пряність кумину і мятний вітерець… От зараз пишу не голодна, а слинка тече 😉
Одним словом, готуйте і не пошкодуєте. А я обіцяю найближчим часом писати більше і цікавіше.
P.S. А хто скаже на баклажани сінєнькіє, того буду сварити.