Волова печеня із шпинатно-кроповим сосом

Воловина (*) і телятина – взагалі дуже правильне м’яско для початку літа – не масне, легкостравне, дає безліч варіантів приготування – чи росіл зварити, чи спекти.

Я, наприклад, дуже люблю печені – коли м’яско печеться цілим кавалком, і потім парцелюється за потребою. До такого м’яска та й правильний сос … От, наприклад, волова печеня із шпинатно-кроповим сосом – добрий приклад такої страви.

Перепис з Дарії Цвек, але я потім, як завжди, впхаю свої 5 коп, бо маю що сказати 🙂

1 кг воловини (вирізка), 3—4 зубчики часнику  (можна більше), 200 г сметани, в’язка шпинату, кріп, сіль, перець.

Помите м’ясо замочити в часниковому сосі, не солити. Після цього щільно скласти в тісну форму, накрити і зберігати в холодному місці впродовж доби. Тоді відбити, посолити, посипати грубо розтовченим перцем і смажити з обох боків в гарячому товщі до утворення рум’яної шкірочки. Після цього підлити окропом, закип’ятити і поставити в нагріту братруру, щоб м’ясо дійшло.

Часниковий сос готується так: часник подушити ножем або часникочавкою, змішати з півшклянки зимної води, і залити м’ясо. Час від часу перевертати м’ясо в формі протягом доби.

Приготувати шпинатно-кроповий сос: дрібно нарізаний шпинат та кріп закип’ятити у кількох ложках сметани витиснути зубчик часнику, вимішати та довести до кипіння.

Перед подачею на стіл нарізати печеню тонкими плястерками впоперек волокон, викласти на полумисок і полити соусом. Для однорідності соус можна збити блендером. Зверху посипати хроном, натертим на дрібній терці або дрібно порізаним кропом.

Ну, і тепер обіцяні 5 коп. Пам’ятаєте, я писала в статті про волове м’ясо, що злі і недобрі непорядні м’ясники вміють з лопатки зробити “вирізку”? От це, власне, той випадок – бачите жилку посередині готової розрізаної печені? – от це воно і є – досить товста жилка, яка характерна для лопатки і яка захована у “ніби-вирізку”.

Так що, як будете купувати наступного разу телячу чи волову вирізку, добре придивіться, чи це справді вона – вирізка має бути чистенька і не повинна мати слідів зачистки, які йдуть в глибину шматка.

От так от, вчіться на моїх помилках 🙂

(*) Воловина – це яловичина, якби хто не знав 🙂

Коментарі

коментар