Смрека – босанський напій з ферментованого ялівцю

Так ся стало, що мій татко часто мандрує по справах на Балкани, в ті країни, що колись були Югославією. І щоразу привозить звідти якісь місцеві спеціалітети – обов’язково мій улюблений каймак, якесь смачне локальне м’ясиво, чи лютеніцу, чи вялені оливи.. Для мене ці повертання тата з відрядженнь завжди були гастрономічними подіями, особливо ще років 10-15 тому, коли ми ще не були розбещені добрими супермаркетами з пристойним вибором всілякого цікавого і смачного.

І якщо зараз нікого не здивуєш доброю салямі чи оливками, то героїнею цього оповідання – смрекою – цілком. Смрека родом із Боснії, і хто бував у Сараєво мав би її куштувати.

Смрека – це дуже літній і смачний босанський напій з ферментованого ялівцю, який часом називають соком, що є не цілком коректно, бо ялівець береться сухий, та й взагалі він не соковитий.

А тепер увага! Ялівців є багато видів, і важливо вибрати той, який підходить, має добрий аромат і не є отруйним. Нам потрібен Juniperus communis – Ялівець звичайний і найпростіший спосіб – купити його у аптеці. Або розрізнити за такими критеріями:
– неотруйний ялівець має голочки, а отруйний – лускаті гілочки подібні до туї;
– неотруйний має 3 кісточки всередині ягідки, а отруйний – дві;
– неотруйний має гарний скипидарнио-джиновий запах без неприємних ноток.

Від отруйного може боліти і паморочитися голова, і шкодить на нирки. А неотруйний, навпаки, страшно корисний і як офіцинальна рослина, і як спеція.

Але досить балачок, вйо до перепису.

На літру води (беріть добру джерельну, а не з-під крану): 1 цитрина (*) і шклянка сухих ягід ялівцю.

Цитрину добре помити, тонко зрізати цедру, а саму цитрину порізати на чвертки. Скласти цедру і цитрину в слоїк, додати ялівець, залити водою. Слоїк закрити густою марлею (можна ще негерметично прикрити мисочкою) і поставити на сонячне і тепле вікно принаймні на тиждень, а так то на два.

Ознакою готовності напою буде його жовтавий колір, мутність, і те, що ягоди будуть то опускатися на дно, то підніматися догори. Перецідити в пляшку, поставити в холодильник.

Хвилинка деталей:
Бродіння смреки відбувається за рахунок “диких дріжджів” які є на ягодах ялівцю. Але оскільки в слоїк ми не додаємо цукру, то дріжджі не матимуть особливо чим живитися і смрека не буде підгазованою. Якщо додати в смреку троха цукру після базового настоювання і дати ще трохи постояти в закритій пляшці – з*являться бульбашки. Але традиційно смрека без цукру, тож негазована.

Зазвичай для мене смрека хоче бути підсолодженою медом і трохи розбавленою ледь соленою мінеральною водою типу моршинської.

Знимки взяла ось тут а ідею на перепис піддивилася в книжці Шандора Каца “Мистецтво ферментації” + на тому

(*) В оригінальних переписах беруть півцитрини, але мені подобається, коли її більше. Виходить концентрованіший настій, який чудово розбавляється.