Морські гребінці з лаймом та кінзою

Мушу зізнатися – у тому що стосується поїдання різних морських дивовиж я знаю лише те, що я їх люблю їсти. А от вмію готувати не надто. Бо у Львові того не накупишся, бо зазвичай дорого, відповідно нагод спробувати не багато. Але поки я тут в НЙ, то намагаюся хоча б деколи готувати щось таке цікаве. Принаймні так було в докарантинну епоху. От, наприклад, морські гребінці. Вони були такі біленькі і гарненькі, що я не втрималася.

До незнайомої їжі в мене такий підхід – приготувати якнайпростіше, щоб зрозуміти, що воно взагалі таке. А далі вже вирішити, чи в нас любов чи так, на один вечір. Спойлер – це любов!

Морські гребінці помила і обсушила паперовим рушником. Обсмажила на маслі з двох сторін (в масло дала гілочку тимяну). Забрала обсмажені гребінці з пательні на тарілку, скропила соком лайма, притрусила цедрою лайма і порізаною кінзою. Посолила і поперчила. Все.

Можна також після того, як забрати гребінці з пательні, “деглазувати” сухим білим вином – тобто влити в пательню вино, дати розчинитися всім карамелізованим і прилиплим залишкам, трошки випарувати все. Це буде такий винний соус. Але мені було достатньо просто соку лайма з зелениною.

Гребінці ніжні, ні на що не схожі, дуже білкові, якщо так можна описати структуру і смак.

Як я вже казала – гребінці це любов!