Деколи з пам’яті зненацька видобуваються переписи, які відчуваєш от просто на язиці, і в пальцях. Так і тут – кілька днів тому спитала мене товаришка про “соленики”. В нас вони називалися просто “солені патички”.
Бабуся їх робила на великі свята – Різдво і особливо Великдень, але часом і просто так, без нагоди. Вони слугували замість хліба. Я їх дуже люблю до росолу чи борщу, але і до холодцю. Проте, вони також чудові до вина чи вяленого м’яска, як ґрісіні.
Пишіть рецепт:
400 г муки
200 г масла або маргарини + 2 ложки смальцю
півшклянки сметани або кефіру або ряжанки
30 г дріжджів або ч.л сухих (мокрі ліпше)
1 ч.л цукру
1 ч.л солі
1 жовток в тісто і 1 яйко на посмарувати
В муку потерти на терці масло, додати смалець і перетерти в крихту як на крухий пляцок, посолити.
Дріжджі розбовтати в сметані з ложечкою цукру
До муки з товщем додати сметану з дріжджами і жовток, замісити. Якщо замало вологи – додати сметану або кефір (на чому дріжджі розводилися). Тісто має бути мнягеньке, пластичне, не липке.
Накрити плівкою і поставити в холодильник на 2 години.
Потім розтачувати і різати патички, можна валкувати пальцями. Посмакувати яйком, посолити і кпокминкувати
Пекти при 190-200*С до рум’яности.
З цього ж тіста – основи пирогів, капустяники, тощо тощо. Чудово заморожується.
Знимка – Устя Стефанчук
