Капітан Очевидність повідомляє – це смачно!
Розкажу вам ще про одну очевидно-неочевидну їжу, яку дуже варто приготувати якраз зараз, поки вся городина молоденька, корисна і хрумка. Печена яринá – це така смакова несподіванка. Ті, хто зважився і спік редьковцю – зрозуміють, що я маю на увазі. А цього разу крім редьковці я пекла ще морковцю, часничок і білі шпараґи.
До речі, про морковцю – подивіться як гарно звучить перепис з старої книжки:
Все, як завжди, дуже просто –
Всю ярину треба добре помити і почистити те, що треба почистити.
Моркві я залишила невеликі гички, щоб зручніше її потім брати пальцями. Якщо у вас дуже дуже молода і тоненька морковця, то її навіть можна не чистити, а якщо трошка грубша, як в мене, то раджу розтяти її на четвертинки, не дорізаючи до кінця.
Шпараґи (цілком не обов’язковий компонент) – обрізала хвости, почистила і підварила в підсоленій-підцукрованій-підквасненій (цитринкою) воді 10 хв.
Часник (молодий, але вже грубий) – розділила на зубці, а шкірку на кожному зубчику тільки надірвала з одного боку. Потім розкажу навіщо.
Редьковцю ту, яка грубша – розрізала навпіл, а ту, що маленька – лишила цілою.
Бритванку застелила пергаментом, виклала всю ярину (крім шпараґів, які в той час варяться), скропила доброю оливковою олією, перемішала, щоб олія змазала ярину, посолила грубою сіллю, поцукрувала (трошки) коричневим цукром, і запхала пектися при 200* десь на 20 хвилин. За той час кілька разів легко ворушила все на бритванці, щоб олія, сіль і цукор рівномірно розподілялися.
За той час порізала троха зеленини і доварила шпараґи.
Коли ярина на бритванці підрум’янилася (запах – звар’ювати можна!) – докинула туди шпараґи, перемішала і під гриль на трошки, щоб ледь схопилося. Потім притрусила зелениною і кількома пластівцями гострого перцю і “для краси” цяпнула трошка загущеного малинового оцту (можна замінити на бальзамік).
Можна дати ще інших пряних трав, на ваш смак, але в самому кінці, щоб не горіли. Просто розітріть в долонях улюблену приправку і легенько посипте – олія моментально схопить запах.
Обіцяла розказати, навіщо не повністю чистила часничинки. Так от – через надірвану шкірочку печені часничинки страшенно смачно (і зручно!) висмоктувати. Ось, тепер ви знаєте.
Я, звісно, можу написати, що печена яринá це дуже смачно, несподівано, соковито і пряно. Але то все лиш слова.. тому просто скажу, що дуже раджу спробувати.
