Вечеря в “Масонах”: городина і дикороси

Пишу це, щоб зафіксувати смаки, поки вони ще в пам’яті і на язику

Цей текст і ці знимки я відкладала навмисне – було цікаво, чи спрацює рецепторна пам’ять, і наскільки яскраво згадаються смаки. Спрацювало перфектно, бо сьогодні, кропаючи знимки, я чітко пригадувала смак тої чи іншої страви, зерняток ріпаку чи перецвілої черемші, її молодесенького насіння…

Це була вже традиційна (для мене – вперше) вечеря, страви для якої готують молоді львівські кухарі, натхненні і керовані Іваном Шишкіним.

Концепт вечері – городина і дикороси – з делікатною присутністю компонентів тваринного походження – яйця, мідії, сир, пструг. Страви, які балансують десь на грані між їжею і “мистецтвом заради мистецтва” – в певний момент зловила себе на тому, що шкода руйнувати “картинку” і їсти.

Смакові відкриття вечора – підсмажене насіння ріпаку (неймовірно насичений смак, який ховається в маленькому зерняткові), росіл з хліба (уявіть собі смак щойно-спеченого житнього хліба, але в рідині) і морозиво із смаком коріандру. Рецептори сходять з розуму, але це таке легке і радісне божевілля )

Але гріх не згадати і решту страв – така проста і така складна “салатка” з дикоросів – листя хрону, смородини, маргаритки, гусячі лапки, квасок, приправлена яблучним оцтом і з козячим сиром.. палички з нуту з шавлійовим чаєм – неби ж елементарно, але несподівано в цьому контексті, і дуже так wow! Листочок молодої капусти і тартар з корінців, загорнутий в рижовий папір і подібний на тропічну рибку (це, власне те, що було аж шкода їсти). “Торт спартак” з дерунів і паштету з пструга – ніжний, делікатний з грубо покришеним чорним перцем… – ніби ж звичні смаки, але знову несподівано зіграні. А стейк з молодої капусти я після того вже повторила вдома і це геніально просто і пишно….

Одним словом – дивіться знимки, надихайтеся і фантазуйте, бо навіть найпростіший продукт може здивувати, головне – новий кут зору.

P.S. Цих страв немає в основному меню закладу, це скоріше тест-драйв смаків.