Цвібак в нашій родині завжди був обов’язковим солодким на Різдво і Великдень. Хтось любив медівник, хтось – роляду з маком, а для мене найкращим є крутий пишний цвібак. Він може дуже довго зберігатися в спіжарці, і від того він стає ще смачнішим. І я люблю з’їсти собі шматочок цвібака з горнятком молока або чаю.
Добрий цвібак – річ добра і не дуже заморочлива. Головне зрозуміти принцип, а вже потім можна собі вар’ювати в яку-хоч сторону.
По перше, тре зважити яйка, бо всього решта треба буде пропорційно до ваги яєць. В середньому яйко важить 50 грам, але все одно важте.
По друге – форма, в якій печемо. Середня кексова форма “як хлібчик” – 18 на 8 см по дну (22 на 11 по верху, 6 см глибини) – це цвібак на 3 великі яйця. Я люблю звичайні не тоненькі бляшані форми, вистелені пергаментом.
Значить, далі пропорції на 2 такі форми, 2 цвібаки, бо один – то знущання 😉
• 6 яєць важимо, припускаємо що це 350 грам (*)
• 350 грам цукру (можна давати 300)
• 350 грам муки (**)
• пів ч.л соди
• 350 грам родзинок + абрикосів порізаних (***) (****)
• 350 грам волоських горіхів посічених не дрібно
• кілька великих ложок цукатів без сиропу
• ванільний цукор, цедра з цитрини (я люблю багато цедри)
Запалити пічку, щоб добре прогрілася (200-210 *С )
Вистелити форму промащеним папером.
Відділяємо жовтки від білків. В глибокій мисці збиваємо міксером білки з дрібкою солі, як побіліють і піднімуться – поступово додаємо по трохи цукру. Як буде вже міцна піна, не перестаючи міксувати додаємо спочатку по одному жовтку, а потім поступово борошно з содою, ванільний цукор, цедру.
Всі додатки (роздинки, горішки і тп) перед тим як додавати до тіста трошки перемішати з мукою пів-на-пів з крохмалем, щоби не опадало на низ.
Ложкою легенько вмішуємо всі додатки з тістом і виливаємо в форми, вистелену пергаментом. Печемо приблизно 45-60 хвилин, але це все дуже залежить від вашої пічки. Починаємо пекти при 200*С, а за пів години зменшуємо до 180* і далі “висушуємо”. Готовність пробуємо сухою дерев*яною паличкою. Потім вимкнути газ, лишити на 5 хвилин постояти. Потім вийняти з форм і покласти на бік щоб вистигав.
Як вистигне – посипати цукровою пудрою. Різати цвібак ліпше на другий день.
А тепер важливі примітки –
(*) Яйка мають бути з холодильника, ліпше домашні, жовтенькі. Буде гарніший колір цвібака.
(**) мука. її треба просіяти разом з содою. а ще останнім часом я частину муки заміняю на кукурудзяний крохмаль – 2-3 чубаті ложки. крохмаль забере зайву вологу, зробить тісто пісковішим а шкірку цвібака “безешнішою”. взагалі з крохмалем я буду експериментувати – хочу довести його кількість бодай до 1\3, а то й до половини кількості муки.
(***) родзинки краще брати кольорові, щоб зріз був яскравим. частину ваги родзинок замініть на абрикоси\курагу, але поріжте. все добре промийте, запарте кип’ятком, потім висушіть і залийте в закритій банці бодай на кілька годин коньяком або ромом, краще на добу. потім добре витрусіть зайву вологу. Алкоголь дасть цвібакам додаткового аромату, “розкривабельності” і запасу зберігання. Рештки алкоголю, в якому вимочувалися родзинки, можна додати в тісто, але на етапі додавання жовтків.
Я стараюся не додавати ніяких штучних цукатів диких кольорів, просто беру гарну кольорову суміш родзинок + цукати з помаранчів.
(****) крім родзинок можна дати сушених вишень, вяленої журавлини (навіть свіжої, хоча про свіжу є інший перепис), фіґи (хоча я не даю, бо домашні протестують), фініки (теж є інший перепис).
Я тут з коліжанкою дискутувала – вона каже, шо я пхаю в цвібак забагато всього, а я кажу, що пустий цвібак – то вже не цвібак. А ви що думаєте з цього приводу? 😉
Ну і, для того, щоб цвібак був власне цвібаком (Zwieback – печений 2 рази), його треба порізати на і підсушити в теплій рурі як сухарики. Але то хто як любить.
Ну, ніби всьо 🙂
