В будь якій незрозумілій ситуації – вари палюшки
Про палюшки звичайні я не так давно писала, але от про морквяні палюшки – ні, бо і не варила їх ніколи. Це вийшов такий експромт, бо треба було щось зварити, а достатньо картоплі не було. Тому я вирішила додати моркви. Але впевнена, що за цим ж принципом можна зробити палюшки і з гарбузом, і з буряком, і зі шпинатом. Бо чому ні?
Отож,
варена картопля + варена морква, добре пом’яті в пюре
яйця – кількість залежить від кількості пюре
крохмаль + мука “пів на пів” – скільки вбере тісто
сіль, перець, мелений коріандр, кмин
З оцим “скільки вбере тісто” така справа – я роблю на відчуттях, тобто тісто має бути не рідке, не занадто липке, але не надто туге. З морквяними палюшками є тільки один нюанс – морква не має стільки клейковини, скільки картопля, відповідно муки може піти трошки більше.
Тісто має бути якраз таке, щоб на підсипаній мукою стільниці скачати в ковбаску, порізати навскіс, ше трошка обкачати в муці і зварити в підсоленому окропі доки не спливуть.
Ну, і як завжди, морквяні палюшки найкраще смакують підсмаженими. Не дуже корисно, але ж смачно! 😉
