Моє дуже поверхневе знайомство з китайською кухнею, яке згрубша полягає в ходінні з коліжанками в “Американо”, принесло принаймні 3 бенефіти – гостру смажену фасольку в крохмальній панірці, салатку з деревних грибів му ер і свинячі вушка.
Не те щоб я ніколи не їла свинячих вух – звісно їла – до пива, вуджені хрящики це буде смачно. Але власне салатка зі свинячих вух була для мене здивуванням, бо як я раніше до такого не додумалася.
І от, коли на мене з вітрини в крамниці заклично подивилися вуджені свинячі вушка, я не стрималася. Тому сьогодні розкажу як я їх приготувала. Це взагалі не канонічний перепис, а виключно моя варіація. Скажу чесно – навіть гуглити правильний китайський перепис було ліньки, бо я собі придумала як вони повинні смакувати, і так зробила.
2 вуджені свинячі вуха
4-5 зубців часнику
соєвий соус (*)
сік і цедра пів цитрини
2 см свіжого імбира
сезамова олія
зелень кінзи і петрушки
сезам
гострий перець
Насамперед вуха обсмалила: хоча, звісно, їх обсмалюють перед вудженням, але я це роблю задля ретельності. Якщо немає спеціального пальника то найліпше це робити над звичайним газовим пальником.
Вуха зварила (я з росолу на вухах потім зварила зупу, днями напишу). Варила в підсоленій воді доти, доки не почали легко протикатися негострим ножем (це зайняло десь годину часу). Якщо є охота побавитися, то зварити вуха можна в темному пиві – водою і спеціями, чи додати трохи вина і також спецій.
Тим часом приготувала заправку: часник і імбир натерла на дрібну терку, додала соєвий соус, сік і цедру цитрини, посічену зеленину і сезамову олію. При потребі можна додати сіль і цукор. Як хочете гостреньке – гострий перець (наприклад пластівці чилі чи різаний тонко хвостик свіжого перцю). Заправи має бути досить багато, щоб вуха добре ними наситилися.
Зварені вуха порізатла тонкими смужками, перемішала з заправою, притиснула невеликою мискою і поставила в холодильник на ніч. Перед подачею додала підсмаженого сезаму.
Свинячі вушка це смачно і однозначно вартує робити, особливо якщо ви любите вушка загалом. Смужки вушок приємно хрумають, але твердими не є. Смак заправи можете регулювати під свій смак – гостріше, квасніше. Замість соєвого соусу я використала “чорний перцевий соус” – це так ніби соєвий густий соус з чорним перцем, дуже мені смакує.
Найцікавіше в цих вухах те, що вони мені смакують не тільки до пива (це ніби найочевидніше), але й до вина – насиченого, трошки кусючого, “мінерального”.
