Грибова мачанка

Грибова мачанка це просто до непристойності, навіть якось аж писати невипадає 🙂 Але напишу, бо для деяких страв вона є дуже правильною парою – от, наприклад, гречка чи будь яка інша каша, политі грибовою мачанкою відразу перетворюються на повноцінну страву. Або, яворівський пиріг, для якої я її готувала цього разу.

Отож, я грибову мачанку зазвичай роблю так –

  • Довільну кількість печериць або глив (тобто завжди доступних супермаркетських грибів) якщо треба то чищу, але якщо вони чистенькі то лише обрізаю хвостики і витираю (*). Не мию, щоб не ввібрали води. Ріжу плястерками.
  • Відповідну кількість цибулі ріжу півкружальцями і підсмажую на олії до легкого позолотіння.
  • Коли цибуля всмажена – відгортаю її на пательні вбік, висипаю гриби і підсмажую на досить великому вогні, щоб вони відразу не пустили води. Потім, як гриби вже трошка підсмажилися, перемішую з цибулькою і ще трохи смажу.
  • Тим часом, поки смажаються гриби, готую свій таємний інгредієнт – беру кілька сухих білих грибів і мелю в млинку до кави в порошок.
  • Сметану змішую з водою, додаю туди порошок білих грибів, меленого чорного перцю, солі, трошки цукру, січену зеленину (кріп\петрушку), ложку підсмаженої муки і все вимішую.
  • Додаю до сметани&Co підмажені гриби з цибулькою, вимішую, доводжу до кипіння.

Порошок з білих грибів (навіть якшо його було зовсім трошка) вміє додати банально-травяним печерицям такого грибового духу, що просто люкс. А ще засмажена до світлобрунатного кольору на сухій пательні мука додає “грибовості”, така її суперсила 🙂

Якщо ви любите мачанку дрібнішої консистенції то гриби можна дрібніше посікти або в кінці перебити блендером. Та й таке 🙂

(*) цього разу печериці були не надто білосніжні тому я їх почистила. зазвичай не чищу, а лиш витираю серветкою.

Коментарі

коментар