Коли мені хочеться щось простого-логічного, але не банального, а в голові ідей катма, то я дивлюся на сторінки Йотама Отоленгі – британського шефа ізраїльського походження. Так було і з цією салаткою, чи, радше, способом подати бурату. У нього є варіант з криваво-червоними сицілійськими помаранчами, коріандром та лавандовою олією, який вважається одним із беcтселерів ресторану NOPI. Ось тут оригінальний рецепт.
В мене ж було “так, але інакше”: бурата, мандарини сорту “Муркотт”, оливкова олія настояна на шкірках сицілійського помаранча, крес-салат і гарбузове насіння.
Бурата – це італійський сир, назва якого перекликається із словом Burro – масло, тобто це такий “промаслений” сир, що насправді не цілком так. Зовнішня оболонка бурати це моцарела, а внутрішня – суміш моцарели з вершками. Бурата ніжна, ледь солонувата і дуже смачна.
Що важливо у цьому салаті – мандаринку чи помаранч виберіть без кісточок і смачну, соковиту. Бурату після вимання холодильника я кладу разом з упакуванням (зазвичай це пластикова баночка) в теплу воду і тримаю так кільканадцять хвилин, щоб прогрілася. Теплою вона смакує краще. Олія має бути якісна і смачна, це очевидно. І гарбузове насіння, мушу зізнатися, не найкращий вибір. Значно краще пасуватиме чи коріандр, як в оригіналі, чи, скажімо, підсмажене конопляне насіння. Ну, або фісташки.
Взагалі, в пошуках якихось нетрадиційних способів з’їсти мандарини чи інші цитрусові, я знайшла багато цікавого. Наприклад, вже давніше в мене на сайті є салатка з фенделю, помаранч і чорного перцю:
Ці до неї додатком також пасуватиме бурата.
