Весняний базар це для мене як казино, чи ще якась інша гріховна спокуса. Я не можу стриматися, коли бачу молоду городину. А далі все як в тумані… і ось я вже пакую в торбу всі ці базарні принади… Бурачки – на борщ і волок, зеленину – в салатку, а моркву – пекти!
Моркву треба добре вимити, можна не чистити — вона ще зовсім ніжна. Але уважно перейдяться ножем там, де гичка відходить від морквини, щоб забрати залишки землі.
Бадилля обрізати, залишаючи кілька см. Перекласти на вистелене пергаментом деко, додати трохи оливкової олії, фінікового сиропу, грубої солі, дрібку кмину або коріандру, можна дати трошки пластівців чилі. Все гарно помасажувати і покласти в розігріту до 180° руру, хвилин десь на 15, щоб лиш зм’якла. А потім на кілька хвилин під гриль, щоб зарум’янилася.
А з бадилля тим часом готуємо мачку, назвемо її “песто” (в лапках, бо то ніяке не песто):
добре помита та струшена від води морквяна гичка
жменя волоських горіхів
кілька зубчиків часнику
трохи олії з волоського горіха або звичайної
цедра й сік цитрини
сіль.
Усе в блендер до гарної кремової текстури, а густину регулюємо олією.
Подаємо моркву з “песто” і маємо тріумф весни і морквяності! Їмо пальцьома (ну бо нема сили, яке ж воно добре!), які потім смачно і спокусливо облизуємо.
А тут вище на знимці – саме така морква з “песто”, яку я подавала до пюре з фасолі “Стрийський ясь” на майстерці під час Львівського Ярмарку смаку.
