Яєшня з ґорґондзолою

Як правильно – яєшня чи яєчня? Словники кажуть, що ніби яєчня, але через “ш” мені подобається більше. Моя бабуся страву з смажених яєць називала яєшницею – теж не зле, але задовго троха. Ну, але про це можна сперечатися довго, як і про те, з якого боку збивати яйце 😉

Отже, яєшня з ґорґодзолою – це такий випадковий, але смачний експеримент, про який навіть я розказувати якось не випадає.

Все елементарно:

3 свіжих яйка (чи стільки, скільки Ви собі їсте на сніданок), кілька плястерків ґорґодзоли (або якогось іншого сиру із зеленою плісенню), ложечка масла, сіль, зеленина (кріп, чи петрушка, чи зелена цибулька, чи все відразу),  щось для посипки – насіння соняшника, чи гарбуза, як це в моєму варіанті, кілька дрібок солі.

На добре загріту пательню дала масло, почекала щоб розтопилося і легенько вибила яйця. Вогонь під пательнею має бути середнім, щоб білок схоплювався повільно, не підгораючи. Як тільки-тільки білок почав схоплюватися – виклала кусочки сиру, трошечки підсолила жовток, і досмажила до так, як я люблю. А люблю я щоб жовток лишався ріденьким, але вже був гарячим, а білок весь схопився, але ще не встиг підсмажитися.

Ну і вже на тарелі – посипала зеленинкою, насінням гарбуза, і з потапцями – вийшов дуже смачний сніданок! Ґорґондзола додала гостроти і поживності, і дуже смачно вимакувати хлібчиком гарячий рідкий жовток.

До речі, така яєшня смакуватиме і просто з бриндзею, і з простим сиром (тільки трошки більше підсолити треба б)