Багато людей так чи інакше остерігаються лісових грибів (і, взагалі то правильно роблять). Тому перед вживанням їх підварюють, а потім смажать, чи щось інше залежно від перепису.
Проте я не можу стриматися, щоб не розповісти про страву з сирих правдивих грибів, тобто білих, тобто боровиків, тобто Boletus edulis. Один чи два рази в сезоні я просто мушу таке приготувати. Бо такий гриб має ні з чим не порівнюваний смак і аромат.
Але, звісно ж, для цієї страви треба бути абсолютно впевненим не лише в самому грибі, а й в його свіжості та відсутності хробачків. Лише найсвіжіші та найчистіші!
Але, загалом, все максимально просто:
Гриби почистити від землі (ножем та щіточкою), порізати тонесенькими плястерками, викласти на зручний таріль, посолити, поперчити, скропити цитриновим соком та оливковою олією. Дати постояти кілька хвилин.
А далі – кладете на тонку грінку кілька скибочок гриба і…
А, ну і слово “Карпатчо” то такий жарт-алюзія на тему Карпачо – carpaccio — страви з тонко нарізаних шматочків сирого м’яса, приправлених оливковою олією з оцтом і (або) соком лимона.
