Саме так, банУш, не банош! Так кажуть знавці і я їм вірю.
Є багато умов, які роблять бануш справжнім. І суперечки про це є не менш запальні, ніж про те, як правильно – бриндза чи бриндзя.
Тож, перейдемося по умовам справжності:
– справжній бануш готують лише чоловіки
– справжній бануш готують лише чоловіки, в казані
– справжній бануш готують лише чоловіки, в казані, на вогнищі
– справжній бану
– справжній бануш готують лише чоловіки, в казані, на вогнищі, з домашньої кукурудзяної крупи, купленої на базарі
– справжній бануш готують лише чоловіки, в казані, на вогнищі, з домашньої кукурудзяної крупи, купленої на базарі в Косові
і так далі, і так далі..
Все решта – то не бануш, то для туристів.
(Трохи жартую, звісно)
Тож, через те, що ми з Льолею не виконуємо, мабуть, жодну з цих умов, готуємо Туристичний бануш!
3 шклянки сметани (я беру 4, бо люблю трошки менш в’язкий)
1 шклянка кукурудзяної крупи середньо-дрібного помелу
сіль
В грубостінний казанок (або банячок) виливаємо сметану, солимо і на малому вогні, помішуючи, доводимо до кипіння. Тоненькою цівкою всипаємо кукурудзянку, продовжуючи помішувати. Коли бануш загусне – перестаємо мішати, закриваємо покришкою і варимо на маленькому вогні доти, доки на поверхні не виступить масло.
Поки вариться бануш смажимо гриби. В нас були лисички, але білі це класика. Вибирайте на свій смак.
Лисички швидко миємо. На кількох ложках топленого масла засмажуємо дрібно нарізану цибульку, а коли вона стане прозорою – додаємо лисички і смажимо ще хвилин зо 10. Чолимо, перчимо до смаку.
В мисочку викладаємо зварений бануш, зверху лисички, і ще зверху – добру карпатську бриндзу. Їмо, муркочемо, просимо ще.
До справжнього Туристичного бануша треба ще насмажити шкварків, таких, щоб яж плавали в смальці…… але майте совість, побережіть печінку…. )
До речі, про бриндзу і бриндзю. Бриндза – з коров’ячого молока, властива Івано-Франківській стороні Карпат. Бриндзя ж робиться з овечого молока і “живе” на Закарпатті. Звісно і там і там є винятки, а хтось взагалі готує з мішаного – коровячо-овечого молока…. Проте, офіційно власне так: бриндза коров’яча, бриндзя – овеча. Про те, як вони виробляються і в чому різниця можете почитати ось тут:
Гуцульська овеча бриндзя
Гуцульська коровяча бриндза
