КІЛЬКА СЛІВ ПРО МЕНЕ
Сервус, називаюся пані Стефа!
Я вивчаю, пишу та готую (про) галицьку кухню.
Сервус, дорогий читачу!
Мене звати Маріанна Душар, але тут, на сторінках цього сайту, я – пані Стефа. В 2007 році я створила цей проєкт, і щиро радію, що він приносить натхнення та користь не тільки мені, а й вам. Я – дослідниця галицької кухні та антропологиня їжі. Моєю метою є збереження та популяризація кулінарної спадщини як важливої частини регіональної та національної ідентичності. Сайт та сторінка в Фейсбук стали платформою для віднайдення та осмислення давніх переписів та кулінарних книг, а також зручним майданчиком для обміну знаннями з читачами.
Сайт починався як ресурс про традиційну галицьку кухню, але з часом тут з’явилися переписи та інгредієнти, які на перший погляд можуть здатися далекими від автентичної галицької гастрономії. Однак, якщо уважно придивитися до історії формування кухні Галичини, стає зрозуміло, що її характер завжди визначався не лише локальними продуктами, а й інгредієнтами, які привозилися з інших країв. Розташована на перетині культур і торговельних шляхів, Галичина завжди інтегрувала зовнішні впливи у свої кулінарні традиції та розвивала згідно своїх смакових преференцій.
Тож, тепер усе, що я публікую на цьому сайті, — це кухня моєї “домашньої Галичини”, яка має добрий ґрунт із старих переписів та цілий світ нових смаків.
Праворуч – я, Маріанна Душар.
Ліворуч – фрагмент картини Влодка Костирка,
який я, з його дозволу, багато років тому взяла собі
як втілення образу Пані Стефи.
Мені дуже приємно, що мої переписи подобаються, смакують і йдуть в люди. Ну, як “мої переписи” – немає нічого унікального під сонцем, і зазвичай, коли я десь підглядаю ідею, я про це пишу. І прошу про це у вас – якщо ви надихнулись чимось, що знайшли в мене на сторінці – згадайте про це будь ласка. Вам це ніц не вартує, а мені зробите приємність.
Дякую дуже!
У 2019 році я отримала стипендію програми імені Фулбрайта на дослідження «Відновлення гастрономічних традицій України: більше, ніж просто борщ і вареники». Цей проєкт відкрив для мене глибший погляд на кулінарні практики української діаспори в США і став своєрідним “квантовим стрибком” у моєму дослідницькому шляху. Тепер я продовжую навчання в аспірантурі Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.
Вже два роки я є Національною експерткою з Гарантованих традиційних особливостей (TSG) у проєкті реєстрації географічних зазначень в Україні. Моя робота сфокусована на двох знакових продуктах Галичини – Галицькій Ружі (майбутній продукт із статусом “Назва місця походження”, НМП) та Яворівському пирогу (майбутній продукт із статусом “Традиційна гарантована особливість”, ТГО).
У 2025 році я стала почесною Амбасадоркою України в сфері кулінарної дипломатії
Книжкові проєкти, в яких я брала участь як авторка, співавторка чи редакторка
Львівська Кухня
Моя кулінарна подорож Галичиною
Маріанна Душар
Передмова та історичні есеї Ігора Лиля
З анотації:
Львівська кухня — це не лише про творення їжі впродовж століть, вигідне розташування міста чи історичні зміни, які переплели долі різних народів у Львові та його околицях. Це також про родину і дім, дитячі спогади й мандрівні переписи, які донині зберігаються на пожовклих від часу сторінках записників. Це обов’язково виняткова кухонна магія, яка витворювалася особливою мовою, родинна тяглість традицій та унікальний львівський дух, який досі можна відчути у старих кнайпах, нових рестораціях і, звичайно, на домашній кухні.
Маріанна Душар, вона ж Пані Стефа — дослідниця галицької кухні та антропологиня їжі, запрошує нас у гастрономічну мандрівку, цікаву й наповнену якимось особливим щастям спробувати щось таке, чого не спробуєте деінде. Бо ж ви ще не знаєте, з чого робили наші предки пляцки, поки Колумб плавав по бульбу, а також те, що в книдлях головне — це тісто, або чому лазанки мають італійський вайб, а ще про фучки родом із лемківської кухні, улюблені дідусеві солодощі та легендарні львівські черехи? Ця книжка багата не лише їжею, а й справжнім життям.
Kuchnia lwowska. Moja kulinarna podróż przez Galicję
Marianna Dushar, Ihor Lylo
Tak smakuje Lwów
Barszcz ukraiński, ćwikła, gołąbki, bliny oprószone cukrem pudrem… Smaki, które wielu z nas pamięta z kuchni swoich babć. Swojskie, aromatyczne i proste dania ze składników, które znajdą się w każdej kuchni. Jedzenie, które pachnie miłością, nostalgią… Domem.
Ale kuchnia lwowska to o wiele, wiele więcej. Marianna Dushar – rodowita lwowianka i znawczyni lokalnych tradycji kulinarnych – zabiera nas w podróż po Galicji, gdzie mieszają się smaki kuchni polskiej i ukraińskiej, a swoistej pikanterii dodają im wpływy żydowskie, austriackie, huculskie, a nawet włoskie, greckie i bliskowschodnie.
Wyjątkowe przepisy zawarte w tej książce przeniosą cię do Lwowa – miasta, gdzie tradycja spotyka się z nowoczesnością. Dowiesz się, jak smakuje konfitura z fiołków, kiszone cytryny i sałatka starolwowska. Skosztujesz huculskiej warii i przekonasz się, że ormiańska zupa „parzybroda” naprawdę jest tak pyszna, że nie sposób czekać, aż ostygnie!
Ponad 100 przepisów uzupełnionych anegdotami o dawnym i współczesnym Lwowie.
„Lwów to skarbnica historii, a więc również skarbnica smaków.
O tym właśnie jest ta doskonała książka!
Robert Makłowicz
Шляхетна кухня Галичини
Ігор Лильо, Маріанна Душар
З анотації:
Книга розповідає про культуру та гастрономічні вподобання найвідоміших аристократичних родів Галичини наприкінці ХІХ — початку ХХ століть. Культура кухні, застільної бесіди, звичаїв соціальної групи, що вже практично зникла з мапи Східної Європи, опинились у центрі уваги авторів. Оригінальні методи дослідження, застосовані під час її написання, дозволять не лише спробувати високу галицьку кухню на смак, а й відчути себе частиною незвичайної епохи та її людей.
Україна. Їжа та історія
Ігор Лильо, Марина Гримич, Олена Брайченко, Віталій Резніченко
При підготовці цієї книжки я була одною із консультантів та бета-рідером
З анотації:
Книжка розповідає про українську кухню як культурне надбання і частину нематеріальної спадщини України.
Розкриває потенціал кулінарної дипломатії та вчить готувати страви, які закохують в Україну.
Львівська кухня
Ігор Лильо. Рецепти та фото - Маріанна Душар
З анотації:
«В оновленому виданні «Львівської кухні» львівський історик Ігор Лильо елегантно та захоплююче розповів історії з життя знаменитих львів’ян і галичан, а дослідниця галицької кухні Маріанна Душар поєднала їх із тематичними стравами. Передмову до видання написав Всеволод Поліщук, один із засновників Клубу галицької кухні.
Львівська кухня, як складова частина галицької, — це строката і самобутня суміш української, австрійської, польської, єврейської, вірменської традицій, яку львівські господині творчо змішали і осмислили на свій манер. Львівська кухня традиційно опирається на місцеві продукти, традиції та історичну пам’ять. Рецепти передаються у львівських родинах із покоління в покоління, доповнюються та модернізуються, одне слово — живуть!»
1-ша українська загально-практична кухня
Ольга Франко. Авторки наукового апарату - Маріанна Душар, Наталія Тихолоз
З анотації:
Книга Ольги Франко «Перша українська загально-практична кухня» одразу після виходу в світ 1929 року стала дуже популярною. Її зачитували до дірок. Кожна галицька господиня вважала за необхідне мати її на своїй кухні.
Сьогодні книга Ольги Франко повертається до читача у своєму первозданному варіанті, не обкраяна і не перекручена, у всій автентичності її порад, рекомендацій та рецептів. Вона отримує своє «друге» дихання завдяки коментарям відомої львівської кулінарної блоґерки Маріанни Душар, дослідниці галицької кулінарної традиції та авторки блоґу PaniStefa.com.
Книгу проілюстровано сучасними фотографіями і рисунками з оригінального видання.
У будні і свята
Дарія Цвєк. Редактура та фото - Маріанна Душар
З анотації:
У книзі знаменитої галицької господині та кулінарки Дарії Цвєк зібрано усі секрети приготування страв на щодень. Тут детально розписане меню від кожної пори року до кожного дня, що має тиждень, усіх дванадцяти місяців. Ретельно підібраний перелік страв: на перше, на друге, фруктові салати, десерти, різноманітні напої — допоможе сучасній жінці, яка любить куховарити, з’ясувати усі тонкощі теплової обробки продуктів та обрати, які страви найкраще приготувати в ту чи іншу пору року.
Галицькі смаколики
Маріанна Душар
З анотації:
«Галицькі смаколики» — це кулінарна книжка за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія» та його екранізації — фільму «Віддана».
Тут ви знайдете рецепти страв галицької кухні, атмосферні фотографії, кадри з фільму. Як готувати мізерію, студенець, різдвяний борщ з крепликами, грибівку з пенцаком, фальшивого зайця, налисники, рогалики та інші страви розповідає відома кулінарна блогерка пані Стефа. Також ви зможете доповнити цю книжку власними рецептами, ідеями, записами і створити особливу кулінарну історію — вашу!
Про мою роботу та використання ШІ
Останнім часом в мережі дуже жваво та емоційно обговорюють етику використання штучного інтелекту, особливо у тому, що стосується створення текстів, візуального контенту та дослідницьких матеріалів. Тому хочу коротко пояснити, як я з цим працюю.
Вперше я звернулася до цифрового асистента (в моєму випадку це ChatGPT), коли стикнулася з проблемами концентрації (комусь COVID відбирав запахи, мені так не пощастило). Це була дещо розпачлива спроба підтримати себе в роботі та не завалити усі дедлайни та обіцянки. З часом я зрозуміла, що якщо використовувати ШІ свідомо та доброчесно, його користь є очевидною.
Я сприймаю ШІ як місце для чернеток, блокнотом, де можна задумано “помалювати квіточки” поки обдумуєш проблему. Він чудово знаходить джерела незнайомими мені мовами та перекладає тексти (польську і англійську я знаю на достатньому рівні). Якщо я забуваю якесь слово, то ШІ може мені його підказати. ШІ ідеально перетворює в текст записи інтерв’ю. Натомість, я його “вчу” всіляким галицьким слівцям. От, скажімо:
фальбанка – це таке галицьке слово, що позначає “рюшечки”, такі зібрані тканинні прикраси для старопанєнського одягу
Тож, про що я? А про те, що я не використовую штучний інтелект для створення текстів та зображень. Всі тексти цього сайту написала я, а усі фото — це мої знімки чи архівні матеріали із позначенням походження.
Та й такє.
Стрічка новин
Часом навколо мене стається щось, чим хочеться поділитися. І це власне те місце, де я це публікую.
