Коли я була мала, то дуже любила, коли сніданок готував тато. Ну, бо коли мама – це не звертаєш уваги, все як завжди. Але коли тато – ооо, це завжди була подія. Тато мав 2 “коронки” – ідеальну манну кашу (“ґрисік”), без грудочок, ледь присолену, з маслом і рогаликами “за 6 копійок”; і “турецьку яєшню”, …