Кулінарні зірки склалися так, що кілька днів тому я знайшла цілу скриньку скарбів – старих книжок і зошитів з переписами. А сьогодні вдалося купити мабуть останній в тому році рабарбар. І ось нагода на зупку.
“Натяти гонів з ребарбарум, зняти верхні волокна, покраяти на невеличкі кусочки, залити кипячою водою та залишити на кілька хвилин на кухні. Потім відцідити, залити другою водою, дать кілька гвоздиків і кусок цинамону або ванілії і варити. Як цілком змякне, перетерти через друшляк; як треба, долити води; поцукрувати до смаку й заправити сметаною, убитою з пів ложкою муки. Хай закипить. Дуже смачна їда для всіх тих, що люблять солодкі зупи.”
Від себе я додала кілька грушок, щоб змякчити смак осіннього рабарбару. Подала з додатковою ложечкою сметанки і ложечкою мармоляди з черешень. Прикрасила мяткою. Просто пишна!
