Вйо на пасовисько! Зупа з кропиви і інші присмаки

Поки всіляке зело ще молоденьке і не ликаве – наполегливо раджу придивитися, що корисного росте під ногами

Вчора ми їздили на город. Кропива вродила – серце тішиться! Рівненька, зелененька, одна в одну – зразу видно дбайливу руку господині. А коло неї – медунка вже зацвіла. А знаєте як їх важко вирощувати? От власне, що не знаєте 😉 Але що ті труднощі в порівнянні з тарільчиком весняної зупки!

Отже, зупа з кропиви:

Потрібно:
Молода кропива, самі чубки
Медунка (необовязковий компонент)
Букетик кваску
5-6 картоплин
2 моркви
2 цибулі
Сіль, перець
Варені яйка

Цибульку ріжемо кубиками, моркву тремо на грубій терці, робимо засмажку.
Воду в баняку доводимо до кипіння, додаємо засмажку і порізану картоплю, варимо на малому вогні.

Кропиву промиваємо на ситі від піску, ошпарюємо окропом, і як вистигне – дрібно ріжемо. Медунку і квасок теж миємо і ріжемо досить дрібно. Всю зеленину ледь-ледь підтушковуємо на ложці олії, солимо, і як картопля вже майже готова – додаємо зеленину. Перчимо, солимо, і вимикаємо як тільки закипить.

Смакує така зупка з натвердо звареним яйком, а кому смакує – то можете дати ложку сметанки. Зайве казати, що її можна зварити також на м’ясному росолі, а замість картоплі дати рижу або затирку з яєчного тіста. Всіляко буде смачно і корисно.

А якщо раптом вам не хочеться варити зупи, то з кропиви і медунки можна зробити корисну салатку: кропиву промиваємо, ошпарюємо, відтискаємо зайву вологу і дрібно ріжемо. Медунку миємо і ріжемо. Додаємо порізаної зеленої цибульки, посічене яєчко, солимо, перчимо і заправляємо олійкою. Смакуватиме така салатка з гарбузовим насінням або сухариками.

Взагалі зараз чудовий час робити кулінарні шедеври з “кролячого корму”. Те, що зазвичай вважається буряном, у весняну пору є просто знахідкою для виснаженого зимою і відсутністю вітамінів організму.

Наприклад, кульбабка. Листям кульбаби можна замінити руколу в будь якій класичній салаті, лиш не забудьте перед приготуванням її вимочити в підсоленій воді, щоб зійшла зайва гіркота. Пуп’янки кульбаби можна засолити – вони дуже цікаві на смак і чимось подібні на капари. З квітів кульбаби можна зробити вино або “кульбабовий мед”. Листя подорожника пасує до салаток та зуп. Листям заячої капусти можна заквашувати борщ, заправляти сир, присмачувати яєчню. З молодого листя лободи готуємо волок.

Отож, поки всіляке зело ще молоденьке і не ликаве – наполегливо раджу придивитися, що корисного росте під ногами. Весняна дика зеленина не тільки смачна і корисна, а й додасть різноманітності для тих, хто зберігає піст.

Читайте також на сайті Львівської Ґазети