Вепрова печеня з кмінковим сосом і кукурудзяні коржики

Хто знає біду, той ковбасу без хліба їсть. Так і в мене вийшло – було м’яско, але не було ні бараболі, ні хліба, ні макаронів. Тому я вирішила спекти до м’яска кукурудзяні коржики, тим більше, що давно планувала.

Кавалок полядвиці натерла чорним перцем і сіллю за 2 дні до готування і тримала в банячку в холодильнику. Як вже готувала, то розігріла 3 столові ложки топленого масла в ринці і обсмажила полядвицю з усіх боків до рум’яного.
Як обсмажилася – додала багато моркви, порізаною грубшими патичками. Як морква трошки змякла – багато цибулі, порізаної перами. Закрила покришкою і на невеликому вогні дала овочам пустити сік.
Коли овочі підрум’янилися – додала кмину і вудженої паприки, перемішала і залила 1.5 шклянки киплячої води із 5 ложками темного соєвого соусу.
Тушкувала на невеликому вогні годину з хвостиком, час від часу перевертаючи кавалок з боку на бік.
В кінці вичерпала трошка сосу, змішала з пів шклянки сметани і 2 чайними ложечками підсмаженого борошна, влила назад в ринку і прокипятила хвилин 5. На цьому з мяском все.

Кукурудзяні коржики
1.5 шклянки кукурудзяного борошна + 0.5 пшеничного
Оливкова олія*, сіль, вода (окріп), сезам
Замісила окропом тісто, скатала кульки і поставила трошка відпочити під серветку. Потім розтачала корщики і посипала з одного боку сезамом.
Смажила на сухій пательні з двох боків, десь по хвилині-півтори. Коли смажиться другий бік – коржик дуже гарно надувається, утворюючи всередині кишеньку.

*Оливкова олія була помилкою – дала зайву гіркоту. Наступного разу візьму або соняшникову або топлене масло.

Так що коржики мені вдалися не ідеально, були троха загіркі, і троха ламкі, буду експериментувати далі. Якщо хто має ідеї та поради – буду рада.

Але загалом – гріх жалітися. М’яско вийшло дуже ніжним, не сухим, з пишним кмінковим сосом, за який можна мені легко вибачити недосконалість коржиків.

Коментарі

коментар