Цвіт акації, смажений в тісті

Цвіт акації, смажений в тісті – це машина часу. Р-раз! – і мені 6 років, я на кухні, бабуся в запасці з “турецькими огірками” щось чарує біля пательні, пахне ванількою і смаженими на маслі пляцушками. Два! – пальцями беру посмажену китицю за хвостик і вмакую її в цукерничку. Три! – легенько дістаю “поза вуха”, бо в цукерничку лізти не можна. Але то ніц – бо пляцочка впольовано, і я його вже жую, витираючи руки в суконку.

Акація вже зацвітає, то ж виписую вам квиток на свою машину часу –

Цвіт акації, смажений в тісті

Китиці цвіту акації.
Для тіста: 2 яйця, 1 ложка цукру, 2 ложки сметани, кілька ложок води, 100 г муки, ванільний цукор або ванільна есенція.

Тісто приготувати так: жовтки розтерти з цукром і сметаною, додати муку і вимішати з білковою піною. Густину тіста відрегулювати водою – воно повинно бути таке, щоб не спливало з китиць квітів.

Китиці цвіту акації треба добре витрясти, помити, підсушити на рушничку. Тоді вмачати в тісто і смажити у великій кількості товщу до золотистого кольору, а посмажені складати на промокальний папір. Подавати гарячими на десертному тарільчику, зверху притрусити цукровою пудрою з ванільним цукром.

До речі, якщо любите м’яту – можна за цим ж принципом посмажити м’ятні пляцушки, але тісто зробити трішки густішим, і додати в нього листочки м’яти без стебел.

Гарних вам вихідних! 🙂

P.S. Цей перепис, до речі, є в Дарії Цвек і Ольги Франко.

 

Коментарі

коментар