Свиня в пір’ї – печеня з цибулевою запражкою

Соковите і смачне м’яско до обіду

Поки ще не піст – розкажу вам про дуже смачний і, що значно важливіше, простий перепис на вепровину (свинину), який я умовно називаю “Свиня в пір’ї”, хоча насправді це просто печеня з цибулевою запражкою. Чому така назва? – бо цибулю до цієї печені я ріжу досить грубими пір’ями, щоб в процесі вона не розлізлася наніц.

Я дуже люблю цибулю, і не уявляю без неї свого куховарення. Якщо ви аналізуєте мої переписи, то мабуть помітили, що цибулі зазвичай багато – і в засмажки, і в зупах, і до м’яса. Так і в цьому переписі – цибулі треба БАГАТО, бо в процесі вмлівання вона перетвориться на чудесну пахучу запражку, а м’ясо буде соковитим і смачним.

Цю печеню можна вмлівати в рурі, а можна і просто тушкувати на плиті, але головне тут – банячок чи гусятниця з грубим дном і стінками.

Печеня з цибулевою запражкою

Кільо свинячої шинки (можна трошка більше)
Кільо цибулі (*)
Сіль, перець, цукор, часник – для маринування
Ялівець (5-7 ягід), сіль, цукор, запражена мука, сметана, вода – для вмлівання і запражки

День перед запіканням м’яско треба замаринувати. Я для таких випадків роблю дуже просто – добре натираю кавалок м’яса сіллю, перцем, цукром і товченим часником, і лишаю в холодильнику на ніч.

На наступний день – обтираю вогкою шматкою вчорашній маринад, і потім добре обсмажую на кількох ложках олії кавалок м’яса зі всіх сторін. Обсмажене м’яско кладу в банячок чи гусятницю (в мене це дуже грубостінний глиняний банячок), всипаю порізану пір’ям цибулю, додаю шклянку-півтори киплячої води, кілька роздушених зерен ялівцю, трошки солі, трошки цукру, накриваю покришкою і ставлю в нагріту руру вмлівати на маленькому вогні години на півтори-дві.

Час від часу заглядаю до банячка – перевертаю кавалок м’яска з боку на бік, поливаю юшкою, доливаю кип’ятку якщо треба, ворушу цибулю, підморгую і посилаю їй повітряні цьомки.

За півтори-дві години – надбираю троха юшки, додаю до неї ложку запраженої муки, 2-3 ложки сметани або вершків, добре вимішую і поливаю печеню. В цей момент треба зрозуміти чи достатньо запражки, бо я, наприклад, люблю коли її багато. А також треба попробувати її на сіль\перець, і якщо потрібно – доправити.

Після додавання сметанки треба ще буквально 15-20 хвилин потримати печеню в рурі або на газі, щоб запражка закипіла, вимкнути і дати зо пів години відпочити.

Така печеня з цибулевою запражкою дуже добре ріжеться на плястерки, і добре пасує чи до гречки, чи до рижу, чи до макарану. Я, до прикладу, зварила кілька “гніздечок” тальятеле і вони тут дуже смакували.

(*) Тепер примітка про цибулю. Взагалі ідеально взяти шалотку-дворічку, тобто цибулю-кущівку, такі більші подовгасті цибульки, і порозрізати її на чвертки.

Але шалотка чомусь непристойно дорога, тому я беру звичайну цибулю, але дивлюся щоб була з тих солодших сортів, і ріжу її пір’ями.

Якщо ж ви таки викоштувалися на шалотку, то додати її в баняк потрібно 2 частинами – половину відразу, а решту – десь посередині вмлівання, бо вона ніжніша, ніж звичайна.