Якщо раптом, не дивлячись на спеку, вам хочеться з’їсти якогось білку, то риба напевно ліпша за м’яско. І сьогодні в ролі риби у нас короп, вірніше його філе. І це значить, що хрумкий і смачний смажений короп в кукурудзяній шкірочці, не буде затьмарений жодними прикрими остями.
Кілограм короп’ячого (коропиного?!) філе – це 8-9 шматків, тобто досить багато. Спочатку я його замаринувала – троха солі, троха чорного перцю, сік і цедра з півцитрини і залишки діжонської гірчиці. Гірчиця тут необов’язкова, бо тріо “сіль-перець-цитрина” працює просто ідеально. Отже, рибки я натерла цим всім і поклала в холодильник на ніч (насправді досить кілька годин).
Далі все просто – рибку поклала на стільницю “на шкірку” і навскісними розрізами акуратно понадрізала м’ясо. Навіщо? – тут у мене є 2 причини. Насамперед, короп, як ми знаємо, остистий як холєра. І хоча в філе остей нема, та все ж 2-3 там можна надибати. Тому я їх превентивно порозсікала ножем, ті, що помітила – витягла, а решта просто дістали шанс або просмажитися або бути поміченими. Ну і, друга причина – кукурудзяна мука попаде у розрізи, і зробить більшу площу для хрумкості.
Так от, я відволіклася на деталі. Надрізала коропа гострим ножем з з періодом на ширину пальця. Неглибоко, десь на пів товщини філе.
Надрізану рибку запанірувала в кукурудзяній муці так, щоб крупа попала між прорізи. Якщо не маєте кукурудзяної муки – змеліть в кавомолці 2-3 ложки кукурудзяної крупи.
На пательню – олії, загріла до гарячої і виклала рибку надрізами вниз. Як підсмажилася з одного боку – перевернула на другий і підсмажила ще з боку шкіри. Всього це зайняло до 10 хвилин. Посмажену рибку виклала на цупку серветку, щоб ввібрався зайвий товщ.
І знаєте що? Цей смажений короп – це дуже, дуже добре! Кукурудзяна панірка не горить, не осипається, добре хрустить і має смак. До зимного ляґеру чи білого сухого просто те, що треба.
