Роляда з вепрового бочка

Роляда з вепрового бочка

Виправте мене, якщо хтось знає як цей шмат м’ясива правильно називається 🙂

Я застановилася, щоб пояснити сама собі, яка ж це частина туші.. Найпростіше кажучи – це “поребрина”, нерозрізаний на вужчі смужки тонший шпондер, щось таке як бекон.. Одним словом – це дуже вдячне м’ясиво – напів тлусте, але водночас дуже м’ясне, м’ягеньке, і аж проситься до надівання.

Відразу скажу – я свідомо допустилася 2 помилок.
Перша з них – треба було до начинки додавати якийсь зв’язуючий компонент, але яйце мені туди категорично не пасувало, а в той момент мені нічого іншого до голови не прийшло. Зараз я розумію, що навіть пів шклянки мелених горіхів зробили б цю страву значно елєґантнішою і ціліснішою. Але є як є, на другий раз буду знати.
Друга помилка – я не мала нормальної нитки для обмотування, моя була затонкою. Треба буде запастися кулінарною сіткою чи грубшою ниткою.

Але, по порядку:
Добрячий кавалок (більше півтора кіля) свинячого бочка я помила, обтерла і тонким ножем зробила в ньому внутрішню кишеньку. Потім все гарно насолила, натерла турецькою чорною паприкою (вона не дуже гостра, скоріше тепла), загорнула і лишила на добу в холодильнику.

Наступного дня підготувала надівання. М’яско досить масне, тому надівання я вирішила його робити максимально пісним. Потерла 2 великі моркви, начистила часнику і порізала селери. Все акуратно розподілила в “кишеньку”. Далі загорнула в щільну роляду і обмотала ниткою.

Припечатала з усіх боків на сухій гарячій пательні, поклала в форму і відправила пектися в гарячу руру (розігріту десь до 220 градусів). Потримала в такій температурі десь 25-30 хвилин, час від часу припіднімаючи дерев’яною лопаткою, щоб не причепилося до дна. За той час з роляди почав витовлюватися смальчик і текти овочевий сік. Тоді зменшила температуру десь до 180 і час від часу поливаючи зверху пекла біля 1.5 години. За той час роляда встигла гарно пропектися і зарум’янитися.

Чим добра така роляда? По перше це гарно 🙂 А якщо поважно, то її можна їсти як на гарячо, до салатки чи, наприклад, печеної картоплі, так і на холодно – на канапку. А ще вона дуже гарно ріжеться на м’ясну тарелю.

Коментарі

коментар