Печена дорада

Спочатку я хотіла назвати цей перепис “Печена дорада на два способи” але насправді спосіб один – у фользі. А от додатки різні. Тому про все по порядку.

2 свіженьких товстеньких доради я купила в Сільпі (не реклама), бо колись робила невеличку “розвідку” про аквакультуру і власне про свіжу\оходжену рибу, яка продається на льоді в супермаркетах. Мене заінтригувало те що я “нарозвідувала” тож прийшов час спробувати те, про що писала.

Маленький ліричний відступ. Я не дуже люблю рибу. Ну, тобто люблю. Але Є Одне Але: чистити від луски.. патрати… вибирати ості при їжі.. Бє. Тому для мене ідеальна риба – це готовий оселедець і шпроти 🙂

Але я з якогось дива купила дві доради. А вони ще й виявилися з лускою непатраними. Все як я люблю 🙂

І шо робити? Треба давати собі раду.

Патрати дораду виявилося на диво не складно. Коротким гострим ножем почистила під проточною водою від луски. Луска дрібна, але чиститься незле. Вдягніть рукавички. Особливо звертайте увагу на черевце і місця біля плавців і зябр. 

Потім розрізала черевце від анального отвору до голови, і вительбушила нутрощі. Вважайте на жовчний міхур (він темнозелений) – краще його витягнути непошкодженим, бо гірчитиме.

Далі вирізала зябра і вибрала очі. Як вирізаєте зябра, майте на увазі, що ними можна порізатися. Очі вибирати не конче, але я не люблю, коли їжа на мене дивиться.

До вечері в мене було трохи часу, тому рибини я добре промила і з усіх сторін і всередині натерла сіллю і чорним перцем. Лишила в холодильнику на години 2. Перед запіканням я їх знову помила, обтерла серветою і дала свіжої соли і спецій. Ви ж можете так не морочитися – посолили-поперчили і вйо.

В черевце першої риби я напхала трохи порізаної цибулі-пори, 2 тонких плястерки цитрини і трохи зеленини петрушки. Саму рибину намазала маслом, сольнула\перчнула і загорнула в конверт з фольги. Якщо не любите фольги з якихось “релігійних міркувань” , то можна робити папільотки з пергаменту. А можна зробити подвійний конверт – спочатку шар фольги, потім пергамент і зверху рибку. Але коли грилюватимете щось в пергаменті – вважайте, бо горит.

В черевце другої пішов великий букет кінзи і плястерок цитрини. А саму рибу поклала на підкладку з порізаної пори, плястерків помідорів і цитрини. Цю рибу я полила оливковою олією, і теж запакувала в конверт.

Надрізів я на цьому етапі не робила, бо банально забула. Тому надрізала тоді, коли відкрила конверти перед грилюванням.

Отож, на 200* десь на пів години. Потім відкрила конверти, надрізала і ще хвилин 10 під грилем (але на нижній полиці, щоб не горіло) до рум*яної і хрумкої шкірочки.

Що мамо в результаті? – Соковита рибка з мінімум дрібних остей, хрустка шкірочка, а хрумкі плавці і хвіст то взагалі – бомба! 🙂

Що цікаво – не дивлячись на майже ті ж самі компоненти рибки вийшли різні на смак. Одна квасніше, інша більш пряна. Але обидві дуже добрі. Взагалі, для такої свіжої риби нічого особливого і не потрібно – вона добра і сама по собі. А ще якби її загрилювати на вугіллі бо взагалі бомбезно було б.

А до рибок дуже добре смакували підпечені на ледь змащеній олією пательні молоденькі кабачки. Біле холодне сухе. Ом-ном-ном, як то кажуть.

Коментарі

коментар