Кукурудзяні хлібці з насінням і бонус

Ці кукурудзяні хлібці (*) з насінням я колись давно побачила на BBC Food (чи щось такого), подивилася, позахоплювалася, і, як це часто буває, забула зберегти собі в закладки. Коли дійшли руки я потратила прірву часу, щоб знайти оригінальний перепис, не знайшла, і вирішила, що буду робити по пам’яті.

Ось що я робила і що з того вийшло (на 2 бритванки хлібців):

2 шклянки кукурудзяної муки (шклянка на 250 мл)
1 шклянка соняшникового насіння, несмаженого
півшклянки сезаму
півшклянки льону
1 чубата ложка кмину (**)
2 чубаті ложки житніх висівок (**)
50-60 мл олії і 450-500 мл кип’ятку
груба сіль для посипання

В глибокій мисці змішала кукурудзяну муку і всі насіння, кип’яток змішала з олією, залила суху фракцію і вимішала ложкою, щоб вся вода ввібралася. “Тісто” буде однорідним, липким, але густим, кришитиметься, але приємним в роботі.

Далі тако-во: бритванки треба застелити пергаментом, взяти половину тіста і руками розподілити тонким шаром без дірок по пергаменту. Шар тіста має бути якнайтоншим з можливих, тобто фактично на товщину соняшникової насінинки.

Краї вирівняти, порізати ножем для піци або просто ножем, на прямокутники (шириною в 2 пальці десь), посолити грубою сіллю і легесенько її втиснути в тісто. Так само зробити з другою поновиною тіста і другою бритванкою.

Руру запалити на 150*, тісто на бритванках накрити листками пергаменту, і поставити пекти, а фактично сушитися, в руру десь на годину, може трошки довше. Час від часу заглядати і дивитися як сохне. Мабуть тут би добре конвекцію, але я її не маю, тому можу лиш здогадуватися.

Спечені кукурудзяні хлібці не повинні мати мокрих\вогких ділянок, їх треба вистудити і розламати за лініями розрізу.

А тепер бонус – солена сиркова намазка з огірком, хроном і м’ятою. Ми таку подібну колись їли в Стамбулі, лиш без хрону. Вона має дуже свіжий смак, який забезпечують огірочок і м’ятка.

Тут все ще простіше – сир (250 гр) + ложка сметани + потертий на терці невеликий свіжий огірок зі шкіркою, ложка тертого хрону, ложечка сухої м’яти (або кілька листочків порізаної свіжої). Все перемішати, намазати на хлібці і спожерти із задоволенням і на здоров’я!

Ну і звісно ж, такі кукурудзяні хлібці можна насмарувати чим завгодно. Або гризти просто так.

(*) В оригіналі вони називалися щось на зразок corn crisp bread, тому я їх називаю “кукурудзяні хлібці”.
(**) кмину і висівок в переписі оригінальному не було, це моя самодіяльність