Я вам розкажу трошки про каймак, бо це один з моїх кулінарних фаворитів, і гріх не поділитися з людьми. Каймак – це щось середнє між сиром, вершками і сметаною, масне і ледь солененьке. Смачне несамовито 🙂
Готувати каймак в домашніх умовах не складно, але марудно. Найпростіше це робити тим, хто регулярно купує молоко або має господарку. Молоко мусить бути фермерське або домашнє, але ні в якому разі не пачкове – це важливо. Молоко може бути коров’яче, козяче або овече, але думаю в наших реаліях найпростіше – це коров’яче.
Отже, каймак – це “сир” з кожушка, який збирається на кип’яченому молоці.
З пареного і вистиглого молока треба акуратно зняти “кожушок” – вершкову пінку, яка утворюється на поверхні – скласти в слоїчок і ледь-ледь посолити зверху. Прикрити марлечкою і лишити на добу, щоб скисло. Можна додати ложку живого йогурту, щоб скисло швидше. Після цього перемішати, закрити і покласти в холодильник.
Наступного дня, коли паримо свіже молоко – процедура повторюємо, але кожушок збираємо до вчорашнього каймаку, перемішуємо, підсолюємо і за кілька годин ставимо в холодильник – далі він киснутиме в холоді.
І так далі, і так далі, і так далі 🙂
Для правдивості зібраний, скажімо протягом тижня, каймак, можна відігріти на водяній бані, як звичайний сир – він віддасть зайву сироватку, і дістане більш щільну консистенцію. Але перед відігріванням треба щоб він був добре вкислий – додайте ложку сметани чи йогурту, і лишіть на ніч.
Зберігати каймак треба в холоді, можна навіть заморожувати про запас.
Зайве казати, що це страшенно смачно – інакше я б не писала цей текст 🙂 На гарячу гріночку – холодний каймак – гам-ням-ням-ням!
P.S. Для того, щоб швидше приготувати каймак можна також цільово кип’ятити молоко з вершками, охолоджувати, знімати кожушок, далі кип’ятити, далі охолоджувати. Але мені здається той спосіб, який я описала вище є більш home friendly – по перше ми дістаємо не таке масне молоко для пиття, а по друге – неспішно готуємо каймак. Та й таке 🙂
