Гаманові вуха

Трохи детальніше про традиційні ласощі в Пурим

Детальніше про те, що таке Гаманові вуха і їх ритуальне походження я написала в Нотесах, тут ж приведу трошки розгорнутішу версію перепису, щоб було для каталогу.

Книжка пише, що Гаманові вуха можна готувати майже з будь якого тіста – крухого, дріжджового чи навіть із залишків тіста для хали. Якщо хоменташ готують з дріжджового тіста, то подають свіжими і тепленькими, а якщо з крухого – то як звичайне печиво, припудрованими цукром або полюкрованими. Основне – це їх трикутна форма, із надіванням всередині.

Традиційним надіванням для Гаманових вух є мак з медом, я ж додала ще трохи чорносливу і сушених абрикосів, ложку тертої рожі і цитринову цедру.

Мак запарила в кількох водах, розтерла блендером. На пательні розтопила велику ложку масла, всипала трохи цукрової пудри і меду, а коли розтопились – додала мак, Гарно прогріла і додала порізаний чорнослив, курагу і родзинки. Смак мені видався надто прісним, тому я додала перетертої рожі і композиція заграла новими барвами.

Я взяла для Гаманових вух класичне тісто, яке згадується в кількох поважних ресурсах про єврейську кухню:

250 г пшеничного борошна
120 г несолоного вершкового масла кімнатної температури
250 г цукру (можна брати менше, на мій смак вони засолодкі)
2 ст. ложки молока
1 яйце
ванільний цукор або миґдальна есенція
цедра
дрібка солі
цукрова пудра
Я ще додала трошки порошку до печення, але це було помилкою. Вони не повинні так рости, як в мене. Тому – не додавайте!

У великій мисці збила масло і цукор, коли вони роздрібнилися – досипала по трошки борошно, все разом збила в крупку. В склянці розмішала  молоко, яйце, ванільний цукор, цедру і сіль. Замісила масляно-цукрово-борошняну суміш на яйці з молоком, трошки підсипаючи борошна, щоб вийшло м’яке і нелипке тісто. Загорнула в плівку і поставила в холодильник на годину. Потім розкатала, вирізала кружальця, розклала начинку і зліпила краї трикутними вушками. Печуться Гаманові вуха хвилин 20 при температурі 180⁰С.

Я спекла 2 види Гаманових вух: класичні і більші – з маком, а менші “галицькі” – з мармолядою з тертої рожі. Дуже смакують до ранкового чаю або вечірнього молока. 

Коментарі

коментар