Бузиновий кордіал (пані Стефа feat Руслана Радчук)

Ще з минулого року заглядаюся на цей чудесний бузиновий кордіал (властиво, бузиновий сироп). І ось – є бузина, є сироп. У Руслани там ще ціла історія про коктейль Hugо, повторювати тут не буду. Лиш напишу докладно перепис.

 

Отже, бузиновий кордіал – що то таке, навіщо він і як його зробити.

Почнемо з маленької передісторії. Книжка пише, що “бузиновий кордіал” (Elderflower cordial) був популярний у Європі ще з часів середньовіччя, особливо в тій її частині, котра колись була територією Римської імперії. Бузинова квітка часто зустрічається в геральдиці, на картинах та в декоративному мистецтві.

У вікторіанську епоху бузиновий сироп став настільки популярним, що може вважатися своєрідною кулінарною спадщиною цієї доби. Є багато згадок про бузину в англійських казках і побутових прикметах. Наприклад, бузиновими кущами обсаджували пасовиська, щоб оборонити тварин від машкари, а навколо ферм бузину садили “щоби молоко не скисало”.

А ще, саме під квітучими бузиновими кущами можна побачити королеву фей 🙂 Та й взагалі етимологія назви elder +‎ flower ніби підказує про її давність і важливість (ну, це я так думаю).

Бузина, взагалі, дуже підступна штука. Сказати, що вона гарно пахне – сильно збрехати. Ну, тобто смердить вона неймовірно. Але, запарена в сиропі, вона зненацька стає ароматною і смачною.

Один знайомий каже, що після робіння бузинового сиропу хату хочеться не провітрити а відразу спалити. То він троха перебільшує 🙂

Отже, на трилітровий слоїк –

20-25 суцвіть квітучої бузини (зайве обриваємо, але без фанатизму)
1 літра води
1 кг цукру
2 цитрини або помаранчі
25 грам лимонної кислоти

Квіти бузини перебрати і акуратно промити. Якщо чисті, то можна і не промивати. Скласти в банку, разом з кружалками цитрини/помаранчі. Книжка пише, що цедру з цитрини можна стерти на терці і додати в баньку власне стерту, думаю це добра рада, так кордіал краще насититься ефірними маслами.

З цукру, води і лимонної кислоти зварити сироп. Залити бузину. Закрити покришкою. За 2-3 дні (деякі джерела пишуть, що достатньо доби, але думаю хай краще постоїть більше) – перецідити через марлю, перекип*ятити, розлити гарячий кордіал в стерильні пляшки. Закрити і тримати в спіжарці допоки не захочеться коктейлю.

Бузиновий кордіал добрий до газованої води, до білого сухово вина з водою, до такого коктейлю, як радить Руслана. Бузиновим сиропом можна замаяти горілку, щоб не була така проста. Можна присмачити квас, сидр чи пиво. В багатьох рецептах бузиновий кордіал фігурує як один із складників заправок для салаток.

Так що таке – якщо не боїтеся троха бузинового аромату, то раджу приготувати. Бо я вже 🙂

P.S. Слово “кордіал” в даному випадку вживається в своєму первісному значенні – витяжки чи настоянки, корисної для здоров’я, особливо для серця. І я бачу що так його називають і в англомовній літературі. Ну і звучить “бузиновий кордіал” значно поважніше ніж “бузиновий сироп”. Тому хай буде кордіал 🙂

P.P.S. А ось тут є чудесна стаття про бузину і бузиновий сироп

Коментарі

коментар