12 страв до Святвечора

Мені дуже сподобався формат дайджесту – по перше, дозволяє в одному місці зібрати тематичну підбірку, а по друге – побачити чого бракує, і що треба конче доробити, дописати. 12 страв до Святвечора – наша сьогоднішня тема.

Ці всі ритуальні клопоти – це ж не про їжу. Не просто про їжу. Це про родину, турботу і спілкування. Про “колективне родинне несвідоме”. Бо борщ з вушками можна зварити і в липні. Але чи буде навколо нього стільки подій?

Є, знаєте, такі речі, які не змінюються з року в рік. І міняти нічого не хочеться. Після нового року сісти і сплести “павука” з соломинок, а перед Святвечором підвісити його під стелею. Сісти на підлогу біля п’єцу, обійняти колінами макітру і терти мак. Дратуватися, що треться довго, досипати цукру – щоб терся краще. Ліпити мікроскопічні вушка, загортаючи і зліплюючи кутики “через мізинець”. Збиратися на родинний консиліум, занепокоєно зазираючи до баняка з холодцем (застигне? не застигне? зі страхом думати про можливість желятини..). Пробувати чи достатньо солодка кутя, чи добре заправлені цвіклі, і чи не замало солодкого в спіжарці.  

На столі мусить бути 12 страв. Це ще одна річ, яка просто “не обговорюється” – мусить і все. Зазвичай це: оселедець, дзьобачки, шухи, борщ з вушками (можна схитрувати і порахувати один за два), пироги з капустою і пироги з бараболею, “дерев’яні” голубці з тертою бараболею, запражка з грибів, узвар, кутя, колач і на десерт – “кисіль” з вишень.

Про різдвяні традиції нашої родини я писала 2 роки тому для Львівської ґазети –

Різдвяні традиції нашої родини

З того часу мало що змінилося, насправді. Як завжди, починаємо Святвечір з того, що ділимося кутею. Я пам’яю, що дідусь підкидав ложку куті до стелі – якщо прилипне, то рік буде добрим. Але тепер ми так не робимо – тато все поривається підкинути, але мама не дозволяє 😉 та й висота стель тепер вже не та, що колись 😉

Отже, кутя – в цьому переписі все дуже гарно розписано:

Кутя на Святвечір

Після куті – рибка. Це може бути оселедець з цибулькою, або на яблуковій подушці, або канапочки з оселедцем – все пасує і смакує! Моя бабуся робила рольмопси з оселедців – рулетики, з маринованим огірочком, паприкою і цибулькою всередині, і в оцтовій заливі.

Оселедець до Святвечора

 

До оселедців ми подаємо маленькі “десертні” тарільчики, і перед гарячою рибою іх збираємо. Бо не варто, щоб смак оселедця пхався нам в смак решти страв.

Також рибку можна спекти – велику на всіх або кожному по рибинці. Можна пекти жовтоперого тунця, можна скумбрію чи дорадо – буде смачно. Ось тут є перепис на тунця –

Риба, запечена з фенхелем, імбиром, цитринкою і зелениною

 

Традиційно в нас на столі є кілька салаток. Класика – це шухи з буряка, “старольвівська салатка”, салатка з синьої капусти з фасолькою і фасольові “дзьобачки”.

Шухи – це дуже просто. Звечора намочити троха білих грибів і спекти буряки. Вранці гриби зварити, порізати досить грубо і засмажити з цибулькою. Печені буряки почистити від шкірки, потерти на грубій терці або порізати соломкою. З’єднати з грибами, заправити перцем і сіллю.

“Старольвівська салатка” – це така класика-класика, і мені здається всі її люблять. Чому в неї така назва – поняття не маю. Думаю це якісь “общєпітівські” заморочки. Бо для мене “львівська салатка” – це трошка інша – напишу іншим разом. А оця салатка – це бурячки з чорносливом і горішками. Я люблю її зробити так:

Буряки спекти, вистудити, порізати соломкою. Чорнослив (я люблю легковуджений або просто вялений) – добре промити, замочити, вийняти кісточки, якщо є. Горішки прогріти в рурі до легкого потріскування, посолити, посікти не дуже дрібно.

Заправляти таку салатку найсмачніше майонезом, але в нас вечеря пісна, тому можна зробити “пісний нібимайонез”

Шклянка волоських горіхів, ложечка міцної гірчиці, півкелішка цитринового соку,
півшклянки олії без запаху, півшклянки кип’ченої води, мускатний горіх тертий, перець, цукор, сіль – до смаку.

Горіхи підсушити в рурі, здути з них шкірочки (скільки вийде), перебити блендером, додати гірчицю і спеції. Додавати по трошки олію, підблендеровуючи “пульсаціями”, потім додати воду (не всю відразу, а по трошки) і теж підбивати. Додати цитриновий сік, вимішати, перевірити на сіль-цукор-перець. Густину регулюємо водою.

Збирати “старольвівську” можна по різному, але я люблю зробити так: в кожну чорносливинку впхати пів горішка, вимішати з бурячками і рештою горіхів, скропити цитриновим соком, а майонез подати окремо, щоби кожен собі заправляв.

А фасолі-дзьобачки – це ще простіше. Звечора намочити і зранку зварити фасолю, бажано “яськи”. Горішки посікти з часником, зеленою петрушкою. ВИмішати з фасолькою, посолити-поперчити.

Ось тут докладніше:

Дзьобачки

Як варіант – можна зробити засмажку з цибулі і помідорів без шкірки, але мені більше подобається з часничком і горіхами. Це така “тепла” і пряна салатка, дуже добра!

Ну і наша родинна традиційна – скільки себе пам’ятаю – завжди її робимо на Святвечір.

Салатка з червоної капусти, з оселедцем і фасолькою

Після салаток ми завжди пересервіровуємо стіл – знімаємо тарелі, і подаємо борщик з вушками.

Борщ з вушками

Не знаю, як у вас, але в нас завжди йде запекла боротьба за кількість вушок в борщі. Раніше найбільше відвойовував тато, тепер вже часом мені вдається випросити собі бонусне вушко чи два.

Пісні голубці – окрема “тєма”. Дуже люблголубці з бараболями, а ще більше – з пшоном і грибами. Але як це не дивно – на сайті в мене їх нема. Треба терміново виправити ситуацію. Тому просто гляньте сюди на непісні голубці – там є корисний лайфхак щодо капусти – мені він дуже спрощує життьо.

Голубці

Грибовий сос я роблю максимально просто – гриби замочила, зварила, цибульки посмажила, підбила засмаженою мукою, посолила-поперчила. Все 🙂 Можна зробити і з печериць, але я волію все-таки з білих.

Все так як тут, лиш без сметани:

Грибова мачанка

Про пироги-ті-що-вареники писати смішно – кожна господиня їх робить такі, як сама знає. Ми робимо з бараболями окремо, і капустою окремо. А ще мені подобаються з фасольою і маком, але ця начинка не знайшла в нашій родині підтримки, тому буде класика.

Кисіль на Різдво я востаннє їла ще коли жила бабуся… Для нього тримався спеціальний компот (з наголосом на перше о) – набитий вишнями слоїк. Компот розбавляли водою з крохмалем і заварювали кисіль, густіший ніж зазвичай. Наливали в тарелі як для зупи, на дно – кільканадцять вишень. КИсіль застигав наштивно, так, що його можна було краяти ножем.

Ну і узвар, звісно ж. Спробуйте додати до узвару духмяного перцю, кілька гвоздичок і пів бабкового листочка. Це буде новий смак.

Так, тепер рахуємо страви –

(1) кутя, щонайменше (2, 3) – оселедці, якась рибка “на тепло” це (4), дві салатки на вибір – (5, 6),  борщик з вушками (7), пісні голубці (8) і грибовий сос до них (9), пироги, наприклад з капустою і бараболями (10, 11), узвар (12) – вже маємо повністю зладжений стіл! І це навіть без десерту )))

Всьо. Тепер я спокійна, свою едукаційну місію виконала, про 12 страв до Святвечора написала. А якщо ви маєте якісь ваші родинні традиційні спеціалітети – діліться, буду дуже рада! ну і – всім Веселих Свят!